Тернополянкам відкрили секрет, як почати худнути

Багато тернополянї мріють про струнку фігуру. Ми запитали у тренера, як налаштувати та мотивувати себе на схуднення, як почати це робити не з понеділка, чи наступного місяця, а уже зараз.

Якби ви тільки знали, скільки моїх подружок починали худнути і не змогли протриматися на дієті і дня. Починають худнути з ранку, а до вечора, як голодний звір, спустошують весь холодильник!

І такі зриви з однієї тільки причини - неправильний психологічний настій. Як будь-яка відповідальна справа, на схуднення потрібно налаштуватися, вибрати вдалий час, дієту. Налаштуватися на схуднення складно, але повірте, це під силу кожному!

Знову не вийшло. Хочеш почати спочатку - не виходить. Кожен раз повторюєш, як молитву: завтра, в понеділок, з Нового року, потім ... Чому так відбувається?

Перше і основне. Ми не знаємо, що насправді стоїть за нашими кілограмами. І, намагаючись змінити харчування, потрапляємо в зону психологічної уразливості - знову починаємо використовувати їжу, як звичного допоміжний засіб.

Друге. Ми занадто строго до себе ставимося, задаємо харчові рамки, не замислюючись про реальність їх виконання. Для зниження ваги вам знадобиться більше часу і принципову зміну харчових звичок - на жаль, зрив можна прогнозувати з великою впевненістю.

Були моменти, коли переставало існувати, все крім бажання що-небудь з'їсти.

А потім ставало ще гірше, адже кілограми почали по одному приповзати. На мені не застебнулися штани мого нового розміру, але я все не зупинялася, немов відсуваючи від себе дійсність. Порівняємо себе з кораблем, який отримав пробоїну - до приходу в порт пошкоджене місце закладають мішками. Саме це ми і робимо під час зриву, використовуючи замість мішків їжу. Потрібно розуміти, що для «внутрішнього ремонту» завжди потрібен час.

Головне, навчитися не лаяти і зневажати себе, а собі співчувати. Причому співчувати подвійно: і через важкій життєвій ситуації, і через те, що не вдалося досягти бажаної мети (схуднення).

ВЧИМОСЯ ЗАХИЩАТИСЯ

Досліджуйте свої зриви, щоб в майбутньому мати можливість «підстелити собі соломки». Наприклад, «зривалася» в гостях - мені було не дуже вигідно залучати до себе загальну увагу, сидячи над порожньою тарілкою, і часом на ній з'являлися «не ті» страви. Тепер за святковим столом я завжди заповнюю тарілку нарізаними овочами або фруктами.

І ще одна «головний біль» - навколишні. Якщо про те, що ви знову повернулися до колишнього харчування, стане відомо, то доведеться зустрітися з деякими зловтіхою з боку навіть найближчих. «Ну, як же твоя дієта?» - Цікавляться у вас підлим, дивно однаковим голосом. Неначе викривають у тому, що ти не виправдала взятих на себе зобов'язань. Мені не хотілося нікому нічого пояснювати, і я стала користуватися нехитрої фразою: «Я не готова зараз говорити на цю тему».

ВЧИМОСЯ ПАДАТИ

На першому занятті з гірських лиж люди вчаться падати, це теж треба вміти правильно - м'яко і найбезпечніше. І коли ми це вміємо, то перестаємо боятися, що впадемо, і це не раз допоможе утриматися на ногах на крутому схилі.

 Уявіть, що ви на дієті. Спеціально виберіть в магазині що-небудь висококалорійне, купите і з'їжте це. Всі дії виконуйте спокійно і усвідомлено.

З інструкції з жонглювання: «Після того як ви навчилися кидати м'ячик, підкиньте його, один раз упустите, один раз спіймайте.»

А тепер знову йдіть в магазин, тільки на цей раз продукти купуєте низькокалорійні - згідно вашій програмі.

Чергуйте ці «вправи» свідомо.

Вчіться спеціально відступати від дієти, щоб перестати боятися цього (а раптом не втримаюся). Потім спокійно слідуйте їй далі.

 І ми, відпочивши після зриву і набравшись сил, знову повинні йти до мети.