Тернополянин на собі перевірив пристосування України для інклюзії

З певними раптовими проблемами зі здоров'ям вирішив подорожувати тернополянин Тарас Ковальчук. Так він перевірив ситуацію в Україні щодо умов для інклюзії. Вона виявилась задовільною не усюди.

- 26 листопаада я виїжджав з Тернополя у Київ, а з відти - у Запоріжжя на Другий Туристичний бізнес форум, - пише Тарас Ковальчук. - Виїжджав о 14:00 на bla-bla-car, о 21:04 був потяг. За годину до виїзду у мене защемило спину і стояв вибір: залишатись дома чи їхати. Вирішив їхати, оскільки Ті, хто мене бачили, розуміють, що ходжу я з натяжкою, та і взагалі ходінням це не назвеш. Це була хороша поїздка, щоб перевірити на інклюзію ситацію в Україні. Доїхали ми на авто до Житомира, проїхали об’їздну і 50 метрів від Сокара у автівки рветься ремінь. Вернулись на заправку, дякувати Богу, знайшовся добрий чоловік, який довіз до метро Житомирська у Києві, великий йому уклін і дякую. І тут сталося перше випробування - спуститись униз і піднятись уверх, дуже не вистачає поручнів на сходах. Від метро «Воказальна» до самого вокзалу йшов довго. Дуже шкода, що працює лише основний вхід, бокові наглухо закриті. Також на вокзалі не усюди є поручні.

У Запоріжжі на вокзалі з поручнями взагалі важко як на вхід, так і вихід. Зате нова спортивна арена у місті дуже зручна, але багато сходинок на трибуни, на візку там точно б не проїхав.

Дорога назад була довгою і не  надто комфортною.

- Назад їхав потягом 19 годин у старому вагоні, так багато я вже давно не спав, - продовжує Тарас. – В очах людей, що були навколо, бачив багато жалю в мою сторону, але ніхто не запропонував допомогу. Загалом, враховуючи, що я таки добрався і туди, і назад, то стан справ – прийнятний.

Фото з відкритих джерел