Тернополю розповіли про земляка зі світовим ім’ям, про якого тут мало хто знає (фото)
У Тернопільській Українській гімназії імені Івана Франка відбулося спільне засідання Фундації імені Олександра Смакули і Наукового Товариства ім.Т.Шевченка.
Відкриваючи засідання, громадсько-політичний діяч, один із ініціаторів та засновників згаданої Фундації, науковець Василь Липовецький коротко розповів про історію Тернопільської Української гімназії, яка дала путівку в життя сотням українців, стала справжньою кузнею патріотичної інтелігенції. Адже тут здобували освіту Патріарх Йосиф Сліпий, письменник Володимир Гжицький, Петро Тимочко, актори і режисери Мар’ян Крушельницький та Лесь Курбас, фізик Олександр Смакула, біохімік Степан Гжицький, громадські та політичні діячі Катерина Зарицька, Василь Мудрий, Михайло Сорока, Ярослав Стецько та багато інших видатних українців.
Саме з гімназією пов’язані імена трьох визнаних Папою Римським Павлом ІІ блаженнішими священномучениками: Кардинала Йосифа Сліпого, отців Миколу Кондрата та Миколу Цигельського.
Під час засідання йшлося і про видатних українських географів – випускників Тернопільської гімназії.
Серед запрошених гостей була і Таїсія Сидорчук, кандидат історичних наук, керівник науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Вона – автор понад 50 наукових праць, які опубліковані у фахових вітчизняних і зарубіжних виданнях, має значний досвід наукової роботи в архівних, наукових і музейних установах України, Росії, Австрії, Німеччини, Чехії, Японії, Ізраїлю, зокрема в рамках міжнародних наукових програм. Сфера її наукових інтересів: історія української науки та культури у ХХ ст., матеріальна та духовна культура євреїв України, архівознавство, музеєзнавство, джерелознавство, інтелектуальна біографія Омеляна Пріцака.
Для багатьох присутніх у залі було справжнім відкриттям це ім’я, яке добре відоме за кордоном, зокрема у США, а в Україні, в тому числі й на Тернопільщині, воно десятиліттями замовчувалось.
Таїсія Сидорчук розповіла, що Омелян Пріцак народився у 1919 році в селі Лука на Самбірщині. Згодом родина переїхала до Тернополя. Тут, з 1921—1936 роках Омелян і проживав, самостійно вивчав східні мови, закінчив навчання у Тернопільській державній гімназії. Для Омеляна Пріцака вивчення Сходу стало сенсом життя. Він володів кількома десятками східних мов та вільно користувався ним на лекціях. Професор доводив, що вивчення історії України неможливе без знання східної культури. Та й світ не міг б розвиватись гармонійно без Сходу.
У світі Омелян Пріцак відомий як український та американський історик і філолог, орієнталіст, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, співзасновник Міжнародної асоціації україністів. Він - член академій наук багатьох країн та Почесний доктор найпрестижніших світових університетів.
Пріцак – автор близько 1000 наукових праць на тему історії України та Східної Європи, Азії, алтайської, тюркської та слов’янської філології («Караханідські студії», «Хазарсько-єврейські документи Х століття», «Слов'яни і авари», «Походження Русі», «Що таке історія України?», «Шевченко-пророк»). Його концепція про походження Русі і зв’язок давньої історії України та тюркомовного світу – одна з найважливіших у вітчизняній історіографії. Помер Омелян Пріцак у 2006 році у Бостоні, США.
Про деякі архівні документи, що зберігаються в обласному державному архіві, розповів його директор, кандидат історичних наук Федір Полянський.
Була того дня і мистецька сторінка – перегляд художніх творів тернопільських митців Василя Козловського та Ганни Ткачик. Вітальне слово промовив і народний художник України Богдан Ткачик. Звучали і музичні твори у виконанні скрипаля Володимира Лотоцького.
Своїми міркуваннями щодо подальшого розвитку проекту «Духовні постаті Української Тернопільської гімназії» поділився директор цього навчального закладу Анатолій Крижанівський.
Про те, у чому суть цього широкомасштабного, цікавого проекту, аналогів якому на Тернопільщині ще не було – читайте згодом на нашому сайті.
Фото автора