Цінні раритети фотомистецтва Кременця знаходили на сміттєзвалищі (фото)
У своїх численних цікавих розповідях з історії Кременця дослідниця Ірина Дан-Коен часто згадує фотомистецтво. Окрім того, що свого часу у місті діяла потужна фотошкола, Ірина сама виросла у родині фотохудожників. Нещодавно вона поділилася спогадами з дитинства, розповіла – як спілкувалася з родиною відомого фотомитця Мусія Скакальського та навіть разом з друзями знаходила на місцевому сміттєзвалище рідкісні на сьогодні скляні негативи-пластини.
– Пам'ятаю сусідку Зіну Мусіївну Самчук, дочку знаменитого фотографа. До тьоті Зіни мене малу забирала бабуня Люба (на сусідські теревені у затишний куточок на лавочку). Ще пам'ятаю, як сусідські хлопці-друзі кликати мене піти роздивлятися картинки на склі. Картинки хлопці надибали на смітнику недалеко пивзаводу (нам, дітям, було по 7-8 років). Їх, картинок на склі, на звалищі – багато. Прийшовши до вказаного місця, хлопці схилилися над величезною кількістю чорних уламків скла в пошуках вцілілих «картинок».
Проте, істинну цінність цих картинок розуміла лише Ірина, хоча тоді була ще дитиною.
– Відразу зрозуміла – це скляні кліше, негативи, які колись належали сусіду фотографу (я росла серед двох фотографів, тож досконало розуміла на свій дитячий розум, що я бачу) і мені було дуже шкода тих уламків, які опинилися на смітнику. Скляні негативи-пластини цінні, як в етнографічному, так і художньому плані. На них можна було побачити антропологічні портрети мешканців Кременця й околиць, профілі та обличчя, традиційні кадри побуту, вбрання, а також зразки архітектури міста Кременця початку XX століття. У досить нетиповому місці, на смітнику, я все-таки мала шанс побачити уламки культурної спадщини колеги Генрика Германовича, великого майстра фотографії, нашого сусіда Мусія Павловича Скакальського.
Ірина й до нині з теплом згадує родину фотомитця Скакальського.
– Дуже часто в нашому домі згадували Мусія Павловича! Згадували з величезним теплом, трохи ностальгічно, як талановитого фотографа, і найбільше згадували його вроджену, надзвичайну інтелігентність, – пише Ірина Дан-Коен.
Фотоматеріал Ірини Дан-Коен