Ціни на часник зросли на 60%, але відстають від польських (Агро-новини)
Починаючи з вересня і по сьогоднішній день ціна на кілограм якісного часнику зросла на 60%, а її рівномірне зростання говорить про те, що правильно побудована система збуту у основних учасників ринку. Про це повідомляє Kurkul.com спільно з Freshbot.info.
Вплив ЗМІ на ціни всередині країни дуже великий, а піддаючись паніці виробники та інші гравці або зливають товар, боячись не продати, або тримають не продаючи, тим самим стимулюють штучний дефіцит, який перетворюється потім в надлишкові пропозиції.
Часник — це приклад того, як затишшя у ЗМІ стимулювало правильний розвиток цього ринку. За період з вересня місяця до сьогодні вартість кілограма часнику рівномірно зростала і збільшилась більш ніж на 60%.
Супермаркети, які є основним збутом для виробників, починаючи з сезону збирання і до сьогодні, активно продають український часник, трохи розбавляючи його імпортним, але вже через кілька місяців запасів українського часнику не стане і імпортери будуть диктувати ціни.
На даний момент пересічному українцеві в супермаркеті, в залежності від регіону, потрібно викласти від 45 до 52 грн/кг, в той час як в сусідній Польщі ціни на 50-60% вищі. Експорт українського часнику здається все більш привабливим, адже українські виробники вже отримують міжнародні сертифікати і системно вибудовують бізнес.
Козиний кооператив варить французькі й італійські сири
У селі Глушки на Черкащині місцеві мешканці відкрили кооператив із розведення кіз. На півтори сотні мешканців тут — 200 кіз. Раніше село називали безперспективним, а кількість його мешканців швидко зменшувалася. Нині ж там розвивається не лише тваринництво, а й виробництво сиру. Вперше за багато років тут з’явилися нові робочі місця. Інформує 5-й канал.
Відродження села почалося із родини Чаленків, які відкрили кооператив із розведення кіз, закупили перших рогатих і облаштували для них хлів та доїльню.
Щоб створити ферму, родина переїхала у село з міста. Тепер тут працюють всі її члени. Випасають стадо у вільний від школи час доньки Чаленків — Поліна та Софія. У них всі кози мають не лише імена, а й паспорти.
Заготівлі корму на зиму родині допомагають односельці. Кажуть, окрім цього кооперативу в селі більше роботи немає.
Влітку за день 80 дійних кіз давали близько 150 літрів молока. З нього виходить понад 15 кілограмів сиру. Як в домашніх умовах зробити продукцію смачною та якісною — родина вигадує самостійно. Застосовують, зокрема, й народні методи — у шкарпетках витримують.
Нині кооператив виготовляє близько 10 видів сирів — не лише українські традиційні, а й французькі та італійські. Для цього консультуються із закордонними сироварами та додають щось авторське. При цьому, продукцію готують відразу після видою, адже холодильниками не користуються.
- Чим свіжіше молоко — тим смачніший виходить сир, — каже господиня.
Вся продукція — сертифікована. Її продають на столичних ярмарках за ціною від 150 до 300 гривень. Усі податки — в бюджет села.
Місцевий староста радіє такому розвитку населеного пункту та сприяє виділенню Чаленкам землі для ферми та пасовиська. Таким чином, у Глушках з'явилися робочі місця. А односельці, які в кооперативі не працюють, дивлячись на успіх сусідів, завели собі кіз та корів і тепер продають молоко кооперативу.
- Ще в радянські часи село Глушки було так званим бригадним селом, безперспективним. Але зараз уже бачимо результат праці, скоро про нього дізнається вся Україна, — каже староста Кошмаківського Старостинського округу Микола Плашенко.
У планах родини — поповнити поголів'я рогатих та побудувати справжню сироварню. Родина мріє, щоб українці не їздили на заробітки за кордон, а жили та працювали вдома.