«У небі зараз дронів більше, ніж зірок»: історія РЕБівця з тернопільського підрозділу Нацгвардії (фото)
Підрозділ радіоелектронної боротьби, в якому служить боєць, заважає російським дронам захопити контроль над українським небом
До початку повномасштабного вторгнення РЕБівець тернопільського підрозділу 2 Галицької бригади Василь займався бізнесом, виготовляв вікна, захоплювався футболом, більярдом і тенісом, в сьогодні Через війну його життя Василя змінилося до невпізнання. Історію бійця розповіли у пресслужбі бригади.
Завдяки йому ворожі дрони просто не долітають до наших позицій. Його підрозділ радіоелектронної боротьби заважає російським дронам захопити контроль над українським небом.
Звістка про початок війни 24 лютого 2022 року застала Василя вдома. Чоловік пригадує, що для нього це був хоч і емоційний, та все ж відповідальний момент прийняття чоловічого рішення - стати на захист батьківщини.
1 березня я отримав повістку. Постарався закрити справи, які були найнагальнішими і вже 2-3 березня прийшов до ТЦК. Так потрапив у 2 Галицьку бригаду Нацгвардії. Мотивація у нас тоді була одна - дати відсіч ворогу, який напав на наш дім і бажання захистити рідних, - пригадує своє рішення нацгвардієць.
Крайня ротація Василя – Покровський напрямок. Там він працював у складі групи радіоелектронної боротьби. Зі своїм відділенням він вів війну з ворожими дронами. Нацгвардійці подавляли і зупиняли російські безпілотники, боролися із дронами на оптоволокні.
У небі зараз дронів більше, ніж зірок. У нас є чим відповісти ворогу. Робота станцій подавлення малопомітна, але так і має бути. Та ми працюємо і часто від побратимів чуєм добре слово на свою адресу. Навіть часткове ослаблення тиску дронів противника дозволяє зберегти життя наших захисників”, - ділиться думками нацгвардієць.
Завдяки інтенсивній підготовці нацгвардійці можуть приймати виклики і прикривати один одного в разі загрози. У цьому Василь переконався сам. Хлопці поверталися з позицій. Попереду був час перепочинку у відносній безпеці. Але пікап захисників засік російський дрон, який летів у напрямку автівки.
Водій спробував відхилитися, крутнув руля вбік. Гукнув: за нами полює дрон. Після цього ми відчули удар вибухової хвилі. Мені здалося, що це кінець. Я вже зі всіма в душі попрощався. Від удару машину тричі перевернуло. І коли я відкрив очі, то усвідомив, що живий. Це був вибух адреналіну і щастя, - розповідає гвардієць.
Тоді ж стали в пригоді практичні заняття по медицині, здобуті раніше. Після влучання російського дрону по автівці нацгвардійців були поранені. У когось кровили кінцівки, були переломи. Василь був із тих, хто надавав першу допомогу постраждалим побратимам.
На війні багато чого неприємного. Як поблизу падають КАБи, наприклад. Страшно буває дуже. Але це все треба пережити. Пробувати побороти в собі паніку і стрес, чи пробувати їх контролювати. Також допомогти побратиму, якщо його поранить. Якось підтримати чи зажартувати, - каже Василь.
У планах Василя розвиватися у своєму напрямку, разом з побратимами шукати нові ефективні шляхи протидії ворогу. Все це задля швидшої перемоги і швидшого повернення до мирного життя.
Читайте також: Від шкільного класу — до поля бою: історія бійця тернопільської бригади з позивним «Фізрук»
Фото 2 Галицької бригади НГУ