Мар'яна Удич

Від шкільного класу — до поля бою: історія бійця тернопільської бригади з позивним «Фізрук»

За час служби Вадим пройшов шлях від солдата до старшого сержанта

Військовослужбовець 1-го батальйону безпілотних систем 105-ї окремої бригади територіальної оборони з позивним «Фізрук» до повномасштабної війни працював учителем. Вадим викладав у школі предмет «Захист України» та фізичну культуру. Саме через шкільну роботу і отримав свій позивний. Про це розповіли на фейсбук-сторінці 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.

Із початком російського вторгнення чоловік добровільно став до лав війська.
Я тоді розумів, що мобілізація все одно буде. Тому пішов сам, — згадує він.

Службу Вадим розпочинав стрільцем. Згодом у підрозділі почав опановувати роботу з безпілотниками. За його словами, на початку дронів критично бракувало.

Тоді мавіки були великою рідкістю. У нас був один-два дрони, і ми реально боялися їх піднімати, щоб не втратити, — розповідає військовий.

Навчання відбувалося поступово — через практику, власні помилки та взаємодію з іншими підрозділами. З часом робота з безпілотними літальними апаратами стала повноцінною частиною бойових завдань. Вадим працював оператором БпЛА, забезпечував розвідку, коригування вогню та прикриття піхоти.

Пріоритетом у бойовій роботі, наголошує військовий, завжди залишалося збереження життя побратимів.


Краще втратити дрон, ніж втратити бійця. Якщо треба дати картинку до кінця — ти її даєш, навіть якщо розумієш, що дрон уже не повернеться.

Він згадує й конкретні бойові епізоди, коли злагоджена робота екіпажів дозволяла знищувати ворога завдяки точній координації.


Було таке, що два мавіки зі скидами заходили з різних сторін посадки. Ворог просто не мав куди тікати і був знищений. Це була командна робота — один механізм.

За час служби Вадим пройшов шлях від солдата до старшого сержанта. Нині він переважно займається організацією та забезпеченням підрозділу — відповідає за те, щоб пілоти мали все необхідне для виконання завдань.

Зараз моя задача — забезпечити людей, які літають. Як колись забезпечували мене, тепер я забезпечую інших, — каже він.

Говорячи про майбутнє, військовий наголошує на важливості розвитку сержантського корпусу та передачі бойового досвіду молодшим бійцям.


Є багато людей у підрозділах, яких треба заохочувати й розвивати. Вони вже мають досвід, який потрібно передавати далі.

За службу у складі 105-ї окремої бригади ТрО Вадим нагороджений відзнаками «Хрест Сил територіальної оборони», «Золотий хрест» та відзнакою Президента України «За оборону України».

Читайте також: Залишив роботу вчителя, щоб стати мінометником: історія «Фізкультурника» з Тернопільщини (відео)

Фото 105-ї окрема бригада територіальної оборони ЗСУ

Вибір читачів за тиждень

Відео