У тернопільській бібліотеці визначили кращих авторів есе про зміни карантину

Грамоти, художню літературу англійською мовою та інші подарунки отримали переможці конкурсу позитивного есе «Як карантин змінив моє життя», що провели у центрі «Вікно в Америку» Тернопільської обласної бібліотеки для молоді. Усього нагородили п’ятеро найкращих авторів. Загалом, теми есе потішили журі цікавістю та різноманітністю.

Отже, переможці в категорії есе англійською мовою:

1 місце – Дмитро Федорів;

2 місце – Христина Кобель;

3 місце – Соломія Копча (м. Львів);

4 місце - Анастасія Кульчицька;

5 місце - Михайло Брик (м. Львів).

Уривки з есе переможців:

#1 Дмитро Федорів, 16 років, учень 10 класу школи №16:

Frankly speaking, my biggest achievement was to start doing my stretching exercises and at the end of quarantine time I sat on the twine. I have learnt that twine is a good practice for a human body. It improves blood circulation and gives self- confidence.

Чесно кажучи, моє найбільше досягнення – це почати вправи на розтяжки, і до кінця карантину я сів на шпагат. Я переконався, що шпагат – чудова практика для людського тіла. Це покращує циркуляцію крові та додає впевненості в собі.

#2 Христина Кобель, 16 років, учениця 10 класу школи №11

At first, I started looking for ideas about what to do when you’re bored. And then I saw an advert of paintings by numbers on the Internet and decided to order one. A huge bright picture with Tower Bridge was delivered in 4 days and I immediately started painting, although before I just couldn’t stand drawing! By the way, I like challenging myself, so I took the hardest level of the picture and it was difficult for me at the beginning. Because of many details on the Bridge I learned to be patient and focused. Finally, I had been working on it for 3 months and I sent it to school for the future art exhibition.

And after all, guess what? I got bored of drawing by numbers. Anyway, these paintings are a very cool way to try yourself as an artist. It was a great start for me, because I decided to try to paint pictures myself. I began to learn drawing portraits of my friends and the anatomy of the human body.

Найперше, я почала шукати, які  є ідеї для занять, коли у людей нудьга. І ось побачила рекламу малюнків по номерах в Інтернеті, вирішила замовити один. Велика яскрава картина з Tower Bridge була доставлена через 4 дні і я одразу почала малювати, хоча перед тим я просто не могла терпіти малювання. До речі, я людлю виклики, тож взяла найважчий рівень картини і це було важко для мене напочатку. Через те, що міст мав багато деталей, я навчилась бути терплячою і сфокусованою. Попрацювавши над картиною 3 місяці, я відідслала її до школи на майбутню мистецьку виставку.

І після цього всього, знаєте що? Мені стало нецікаво малювати по номерах. У будь-якому разі, ці картини є дуже чудовим способом спробувати себе як митець. Це був чудовий старт для мене, тому що я вирішила спробувати малювати сама. Я почала вчити малювання портретів моїх друзів і анатомію людського тіла загалом.

#3 Соломія Копча, 15 років, учениця 9 класу львівської приватної школи

Since all the schools and offices had closed down, my family studied and worked from home. Not only was it much easier than a traditional way, but it also took away the necessity of commuting, which gave us a great deal of spare time.

Usually, the chances to meet someone in a village are extremely small. During the pandemic, they equaled zero. Because of it, going out wasn’t dangerous at all. Due to the excellent air quality, it was even useful. That is where the adventures began. Together with my family, we started exploring the locality. We discovered numerous new places and breathtaking views that we had never heard of before. My kin and I surveyed all the ins and outs of local forests and came across lots of its inhabitants. Having no idea about the existence of them previously, we felt incredibly impressed.

Хоча багато шкіл та офісів закрилось, моя сім’я вчилась і працювала здому. Це було не лише набагато легше, ніж традиційний спосіб, але це забрало необхідність доїзду, що дало велику частину вільного часу.

Зазвичай, шанси зустріти когось в селі є дуже малі. Під час пандемії вони зрівнялись з нулем. Через це вихід на вулицю не був небезпечним зовсім. А зважаючи на чудову якість повітря, це було навіть корисно. Із цієї точки і почалися пригоди. Разом із сім’єю ми почали досліджувати місцевість. Ми відкрили численні нові місця і захоплюючі краєвиди, про які ми не чули раніше.  Моя сім’я і я дослідили багато відкритих і закритих місцевостей у лісі. Не підозрюючи про їхнє існування попередньо, ми почувались дуже враженими.

Фото ТОБМ

нагородиТеренесеТернопільська обласна бібліотека для молодізміни карантину