У тернопільській галереї — роботи про безпеку та дитинство
«Найбезпечніше ми почуваємося вдома. А ще безпечніше — в дитинстві», — каже львівський художник Тарас Кеб. Цими днями він представив свою виставку «Де мій дім?» у тернопільській галереї «Бункермуз».
Уся експозиція присвячена будинкам — великим і малим, мінімалістичним і з багатьма деталями, намальованим на стіні та на дереві, в акуратній рамочці та без, а ще кілька об’ємних хаток, розміщених просто на підлозі й на стінах; є будинки як будинки, а є будинки-люди. Всі вони невеликих розмірів, насичені деталями. Таке-собі місто, населене будинками, котрі товаришують, думають, мріють на самоті, відпочивають, ростуть на деревах, плавають… Ці малюнки та об’єкти своїми кольорами та настроєм наче занурюють в дитинство, у стан легкості буття й невагомості. Майже фізично викликають стан, коли безпечно, тепло й комфортно.
Тарас Кеб розповідає, що ця серія одна з тих, котру постійно допрацьовує і в ній з’являються нові й нові роботи. Своєрідним початком для неї стала історія з дитинства. Якось, зайшовши до кімнати, побачив, як дідусь з бабусею дивились телевізор і плакали. Там саме показували сюжет про повернення кримських татар додому. У них були проблеми із землею, тож вони будували геть маленькі будиночки. У зв’язку із подіями останніх років, історія про свій дім і безпеку стала як ніколи актуальною.
— Я почав міркувати над тим, де людина почуває себе найбільш безпечно. І зрозумів — удома, а найбезпечніше — в дитинстві. Коли ми дивимось на символ дому, ми й ніби почуваємось більш безпечно. Саме з домом пов’язуються теплі спогади про яскраве та швидкоплинне дитинство. З ним пов’язується нашарування емоцій на конкретне місце, яке можна знайти на карті, — пояснює художник.
Для робіт Тарас Кеб використав відкриті кольори, каже, на його думку, вони пробуджують емоції. Це теж своєрідний відсил до дитинства, адже тоді ми більш відкриті до різноманітних переживань, на нас не тиснуть рамки й досвіди.
Тарас Кеб народився та працює у Львові, навчався у Львівському національному університеті ім. І. Франка, Колегіумі польських і українських університетів в Люблені, Українській академії дизайну. Працює, зокрема, в живописі, графіці, декоративно-прикладному мистецтві. Близька йому стилістика — примітивізм, арт-брут, наївне мистецтво. Основною тематикою робіт є міф і міфологія, внутрішній світ людини та емоції, процеси творення, особистість художника-самоука, стосунки людини та соціуму. Цікаво, що Тернопіль близьке місце для Тараса Кеба — колись проводив тут багато часу, тож має багато друзів у місті, а найприкметніше, що саме тут вирішив стати художником.
Анна ЗОЛОТНЮК
Фото автора