У Тернопільській області вшанували заслуженого майстра народної творчості України (фоторепортаж)

70-річчя від дня народження художника, педагога, різьбяра, заслуженого майстра народної творчості України Михайла Кульчицького відзначили на Тернопільщині.

Митець вже тривалий час живе і працює у Струсові Теребовлянського району. Тому, цілком зрозуміло, що саме тут й відбулося вшанування 70-річчя з часу народження митця.

На імпрезу із Тернополя прибула ціла делегація його колег, з якими пов’язаний багатолітній творчий шлях Михайла Кульчицького.

Передусім, привітав свого побратима заслужений художник України, доцент кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Роман Вільгушинський.

Поздоровляючи пана Михайла із його 70-річчям директор Тернопільського обласного художнього музею, заслужений працівник культури України Ігор Дуда відзначив багатогранність творчої натури Михайла Кульчицького, його енергійність та оптимізм, якими він буквально «заряджає» тих, з ким йому доводиться працювати.

Щирі вітання склав і відомий український художник-кераміст Євген Овчарик з Тернополя. Він запрезентував своєму давньому товаришу один твір на сакральну тематику та оригінальний, власноруч виготовлений з кераміки герб Драго-Сасів, символ шляхетського роду, з якого йдуть витоки й родини Кульчицьких.

До речі, привітав свого земляка ще один представник цього роду, до якого свого часу належала частина української шляхти в Галичині, заслужений журналіст України Олег Снітовський.

- Михайло – мій земляк і я завжди тішуся його новим творам. Він не розтратив свій талант, а плекає те, що дароване йому Богом. Він - чудовий різьбяр, живописець, реставратор творів сакрального мистецтва, працює на оздобленні храмів, організатор митецьких пленерів у Струсові. Але є ще одна особливість його творчості. Разом зі своїм побратимом Романом Вільгушинським він створює і оформлює каплиці зі скульптурами Ісуса Христа та Богородиці у різних містах України. Їх є вже понад 200, цих високодуховних знаків християнської віри, які стають місцями щирої молитви для сотень і тисяч людей. Тож щиро бажаю ювіляру й надалі ще довго творити, відчувати радість від цього творення й радість від навколишнього світу. Бо, правду кажуть, що світ належить тим, хто йому радий. І творячи у ньому щось своє, особливе, потрібне людям, ти служиш і їм, і Господу! – сказав Олег Снітовський, звертаючись до Михайла Кульчицького.

Привітали його із ювілеєм і заслужений архітектор України, член спілки дизайнерів Іван Жовнич, чисельні земляки зі Струова, Теребовлі, інших куточків Тернопільщини та України. Звучали того вечора й музичні подарунки – пісні у виконанні заслуженого артиста України Леоніда Корженевського, і, як апофеоз урочин – «Многая і благая літа!» ювіляру.

Довідка «Терену»: Михайло Кульчицький народився 2 лютого 1949 року у селі Стара Брикуля Теребовлянського району, повідомляє регіональний інформаційний портал «Тернопільщина». Художник, педагог, різьбяр, майстер декоративно-ужиткового і сакрального мистецтва, заслужений майстер народної творчості України, має низку галузевих та церковних відзнак. Закінчив Львівський сільськогосподарський інститут (нині національний аграрний університет), а також ТНПУ. Працював керівником гуртка художньої різьби по дереву школи-інтернату в с.Струсів Теребовлянського району. Нині на творчій роботі.

Займається різьбленням у техніці плоскої різьби, розписом на дереві, виконаної у техніці точіння з елементами яворівської різьби.

Від 1990-х виготовляє іконостаси, разом із Романом Вільгушинським створює каплички із скульптурами Ісуса Христа та Божої Матері.

Реконструював колону св. Яна Непомука Іоанна – Георга Пінзеля в Бучачі, організатор пленерів «Струсівська осінь», учасник обласних та міжнародних мистецьких виставок, всеукраїнських свят народних ремесел і фольклору.

Зразки творчих набутків Михайла Кульчицького зберігаються у музеях і приватних колекціях в Україні, Австралії, Аргентині, Ватикані, Канаді, США, країнах Західної Європи.

Фото автора та з домашнього архіву Михайла Кульчицького