У Тернополі згадували героїв Небесної сотні, серед яких шестеро уродженців області (фото)
Мітинг-реквієм відбувся у Тернополі сьогодні, 21 листопада – у День гідності та свободи. Біля пам’ятника Небесній сотні зібрались близькі та друзі героїв із Тернопільщини, які загинули у сутичках на Майдані Незалежності у Києві 2014 року, військовослужбовці, волонтери, ветерани, також представники влади, духовенство.
Розпочали захід із спільної молитви та хвилини мовчання на честь героїв Небесної сотні, серед яких є шестеро наших земляків: Олександр Капінос, Устим Голоднюк, Назар Войтович, Василь Мойсей, Ігор Костенко і Тарас Слободян.
Із промовою до присутніх звернулись представники влади. Зокрема, вони нагадали, що боротьба найперше розпочалась за гідність і свободу, та торкнулась багатьох втратами друзів, помічників по роботі та колег.
Також учасник національно-визвольних змагань політв’язень із Тернопільщини 90-річний Ігор Олещук продекламував вірш журналіста Ігоря Дуди «Присвята героям Небесної сотні»:
«Тебе не раз я, мабуть, в місті зустрічав
Проходив мимо і не помічав
Ти був як всі: не гірший і не кращий
Я і подумати не міг тоді нізащо,
Що у близьку і вирішальну днину
Тебе й мене покличе Україна.
Ти на Майдан прийшов в туманному світанні,
А я залишився удома на дивані
Ти чад вдихав підпалених коліс,
Безсонням мучився, на барикаду ліз,
А я удома свіжі вісті слухав,
А потім обговорював на кухні
І ти не знав, куди дорога заведе:
У рідну хату чи під кулю з СВД
Вона дісталася тобі, закрились очі
Мене ж відтоді моя совість точить.
Ти лиш в життя вступав і мало що пізнав
І ще, напевно, ту, єдину, не обняв,
І квіти не приніс, у двері не постукав –
Вся Україна підняла тебе на руки
І понесла в заквітчаній труні…
І тяжко, й гірко на душі мені
Тому, непевно, що живу я замість тебе,
А ти на мене дивишся із неба,
Тож поки смерть не стулить мої віки,
Я – твій боржник. Віднині і навіки».
Нагадаємо, що День гідності та свободи відзначають як національне свято 21 листопада щорічно, починаючи з 2017 року. У цей день 2013 року через невдоволення діями Кабінету Міністрів України, а саме тим, що уряд Азарова несподівано зупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, на центральні вулиці Києва почали виходити протестувальники. За кілька днів невелика акція переросла в багатотисячний мітинг. А 24 листопада на вулиці Києва вийшли десятки тисяч людей.
29 листопада на Майдані Незалежності активісти почали вимагати розпуску уряду та проведення дострокових виборів до Верховної Ради. У відповідь на це влада застосувала силу. Така поведінка викликала ще більше обурення громадян. Адже на ваги встали принципи демократії, на зміну яким намагалися насадити авторитаризм, зневагу, свавілля та репресії.
Протести заполонили всі обласні центри країни та вимагали негайної відставки чинного Президента та уряду. Майже всю зиму 2013-14 рр протестувальники не покидали Майдан та не здавали своїх позицій навіть попри намагання влади силою придушити протести.
Однак 18, 19 та 20 лютого 2014 року назавжди позначились в українському календарі кривавими подіями. Внаслідок сутичок в урядовому кварталі, пожежі в Будинку профспілок у Києві та снайперських пострілів загинули десятки євромайданівців, які пізніше були проголошені Небесною сотнею.
Всі загиблі протестувальники отримали посмертне звання Героя України або Лицаря Ордена Героїв Небесної Сотні.
Згодом після Революції гідності почалася російська збройна агресія проти нашої держави. В лютому-березні відбулася анексія Криму, а 12 квітня 2014 року почалися бойові дії на Донбасі, які продовжуються досі.
Фото авторки