«Українського Генрі Форда» вшановують на Тернопільщині (Фото)
5 січня 1895 року на Тернопіллі народився геніальний винахідник Володимир Джус.
Знаменитий український винахідник, успішний промисловець в США, автор нового типу прикріплювача «Фестепер», використовуваного в авіації, власник фабрики «Джус Фестепер Ко Інк», фабрик в Англії, Франції, Канаді, фундатор і президент Українського Інституту Америки (1952). Народився винахідник в селі Чернихівці, неподалік старовинного міста Збараж, що на Тернопіллі, в селянській родині, пише на своїй сторінці у Фейсбук Олег Кіналь - художник-ілюстратор, історіограф, який мало не щодня виставляє в соцмережах інформацію про знаменитих українців із світлинами та графічними авторськими малюнками. У 18 років Володимир їде на заробітки до Канади потім у США, в кишені було всього 25 доларів. Під час російсько-комуністичної окупації Західної України маму заслали у сибірські концтабори, брат вступив в УПА - загинув...
Геніальний винахід Володимира Джуса, авіаційний “закріплювач” зробив переворот у світовій літакобудівній індустрії. Його називають «українським Генрі Фордом», а винаходи і його жертовність гідні подиву всього людства. У 50-х роках Володимир Джус вирішує заснувати Український Інститут Америки, який би на чужині допомагав українцям зберегти мову, національні традиції, давав стипендії для навчання для молодих українців та допомагав знайти роботу. А щоб землякам було де збиратись — купує за чверть мільйона розкішний будинок на 5-й авеню. До останніх днів брав активну участь у діяльності інституту та фабрики «Джус Фестенер Ко інк».
А ось сайт razom.media пише, що вже у 1922 році Володимиру Джусу вдалося запатентувати один з перших своїх винаходів, який спрощував роботу на токарному верстаті. Тривалий час працював на Американській фабриці літаків і моторів у Фірмінгдейлі, штат Нью-Йорк. Авіаційна індустрія захопила Джуса, він вніс багато пропозицій і зробив чимало винаходів, що стосувалися механічної частини літаків та обладнання. Володимир, маючи певний досвід, вирішив спроектувати механічний замок, який відповідав би трьом головним вимогам: міцності, надійності і простоті. Незабаром перші зразки закріплювача були готові і після успішного випробування почали застосовуватись у виробництві. За невелику нагороду дирекція фабрики пропонувала Джусу запатентувати цей винахід від її імені, та, отримавши відмову, звільняє його з роботи.
Неймовірно, але у пік Великої депресії (1932) талановитий винахідник мріє про власну справу – випуск своєї продукції на своїй фабриці. Титанічна працьовитість і наполегливість Володимира Джуса дали результат – на Говлей-авеню у Вест-Айсіпі постала його «Фабрика закріплювачів». Він патентує свій винахід у США, Франції, Англії й інших країнах. До кінця 1930-х років фірма Джуса перетворилася на великий завод з мільйонними прибутками, оскільки його “замок” уряд США визнав стандартним для всіх типів військових літаків, які випускалися в країні. У роки Другої світової війни підприємство мало величезні замовлення для авіаційної промисловості США та Англії. Приміром, у 1943 році воно працювало цілодобово, понад 500 робітників випускали щомісяця 15 мільйонів закріплювачів.
Щоб по закінченні війни, коли значно поменшало замовлень від авіабудівних компаній, фабрика продовжувала успішно працювати, Володимир Джус знову займається улюбленою справою – винаходом. Так з’явилися нові види”замків”, які використовувались в автомобіле-та кораблебудуванні, на залізничному транспорті та навіть у медичній практиці (при лікуванні переломів).
Володимир Джус, заробивши великі статки на своїх винаходах, жив скромно, жертвуючи значні суми на підтримку українства, адже відомий американський промисловець завжди залишався українцем. Він засновує і фінансує Український інститут Америки (1948 р.) – інституцію, яка б допомогла українцям на чужині зберегти рідну мову, національну культуру та традиції. Серед основних завдань інституту, викладених у його статуті, наприклад, такі: “допомога у формі стипендій та позичок на студії молодим українцям для здобуття вищої освіти; допомога українським емігрантам влаштуватись у новій батьківщині і достосуватись до умов американського життя». Український інститут Америки, фундатором і президентом (1952) якого був Володимир Джус, і досі наводить мости між державами.
Рональд Лоренс Берн присвятив геніальному винахіднику Джусу, якого і назвав “українським Генрі Фордом”, книгу “Творчий американець”. У ній автор із захопленням розповідає про українця, який без престижної освіти, вчених звань і почесних нагород, лише завдяки інтелекту, працьовитості та вірі у власну силу і правильність обраного шляху, зміг здійснити “американську мрію” – здолавши неймовірні труднощі, став багатим і успішним.
Фото – Олега Кіналя та з відкритих джерела