В аварії загинула поетеса, яка навчалась і працювала у Тернополі
Напередодні різдвяних свят обірвалось життя талановитої поетеси Олени Голуб-Пушкар. Вона загинула в ДТП 6 січня, пише у Facebook Віктор Бойко.
Поетеса навчалась у Тернопільському національному педагогічному університеті. Вела гурток у місцевій школі № 13. Згодом переїхала жити в передмістя Харкова. Відомі збірки поезій Олени Голуб-Пушкар - «Причастя» (2004) і «Хліб насущний» (2010).
Усі подробиці трагічного випадку обіцяють повідомити згодом.
Довідково:
Олена Степанівна Пушкар (дівоче прізвище – Голуб) народилася 4 листопада 1958 р. в смт Мала Данилівка на Харківщині в сім’ї інтелігентів. Мати – Р. В. Голуб-Багазій – викладач російської мови та літератури, знавець творчості класиків світового красного письменства та дитячої психології. Батько – С. І. Голуб за фахом бухгалтер, а за духом – мандрівник і шанувальник природи та навколишньої краси.
Вірші почала писати ще в шкільні роки, була членом літературної студії в Деркачах, яку очолював В. П. Тимченко, перша публікація – в районній газеті. Тоді ж вірші вперше прозвучали на обласному телебаченні.
Вищу освіту здобула на російському відділенні філологічного факультету Харківського держуніверситету (1980). Отримала призначення в Тернопіль, який став для поетеси цілющим джерелом рідної мови та християнської віри. При Тернопільській СШ № 13 закінчила курси християнської моралі, вела гурток. Також за направленням від школи навчалася в Тернопільському університеті, де здобула диплом філолога тепер уже української мови.
1997 р. приїхала до батьків на Харківщину, де народилась її третя дитина – донька Олеся. Ця подія для Олени стала новою віхою з потужним духовним наповненням. Із наступного року і дотепер вона працювала як перекладач із російської в католицькому часописі «Слово між нами». В цей період поетеса знаходила своє місце в греко-католицькій церкві Покрови Пресвятої Богородиці в передмісті Харкова – селищі Покотилівці, вела групу апостольства молитви за благословенням настоятеля отця Онуфрія.
Фото з відкритих джерел