Вічність та миттєвості Бучача (фото)
На роботах художника, графіка, краєзнавця Романа Лесіва постає Бучач. Тут визначні пам’ятки міської та сакральної архітектури, деталі вуличок. Здається, минуле оживає.
Митець захопився малюванням ще змалечку. Першими вчителями у рідному Жизномирі Бучацького району були місцеві хлопці, котрі закінчили художню школу в Бучачі. Відтак пан Роман навчався там. Прикметно, що розташовувалась художня школа у міській ратуші, збудованій в середині XVIII століття за проєктом німецького архітектора Бернарда Меретина й оздоблена скульпторами Йогана Георга Пінзеля.
— Ці величині кам’яні скульптури, що застигли в часі, справили на мене величезне враження. Передовсім експресією пластичної мови. Нині, на превеликий жаль, майже всі вони знищені. Знайомство зі скульптурами Пінзеля — моє перше знайомство із великим мистецтвом, — каже співрозмовник. — Під час шкільних пленерів пізнавали архітектуру Бучача — малювали руїни замку, сакральну та міську архітектуру.
Відтак Роман Лесів навчався у Львівському державному училищі прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша. Захоплення творами Пінзеля не минуло — пізніше співрозмовник створив цикл творів, присвячених скульптору.
— Доба барокко дуже вплинула на характер та образ Бучача, властиво, вона позначилась на всіх найвизначніших архітектурних пам'ятках. Творчість Пінзеля мала не тільки локальний вплив — вона вплинула на скульптурну пластику загалом. Ми знаємо про цього майстра вкрай мало. Проте відомо, що у Бучачі він взяв шлюб із Маріанною Ельжбетою Кейтовою, у нашому місті в нього народилось двоє синів. Тут же помер. Це таємничий геніальний майстер. Про його скульптури складно говорити — потрібно бачити їх легкість, пластичність, довершеність ліній.
На багатьох роботах Романа Лесіва — краєвиди Бучача. Місто заворожує його красою, каже, тут усе дихає історією:
— Збереглися руїни замку, осідку роду Бучацьких. На горі — величний комплекс монастиря отців Василіан Воздвиження Чесного Хреста Господнього, фундатор — Микола Потоцький, він же дав кошти на спорудження церкви Воздвиження Чесного Хреста. З монастиря, де діяла школа-гімназія, вийшло чимало визначних громадських і церковних діячів. Микола Потоцький також пожертвував значні кошти на спорудження костелу Внебовзяття Діви Марії біля підніжжя замкової гори, над вхідними дверима — герб роду Потоцьких. Цей храм вражає не тільки зовні, всередині — п’ять вівтарних композиції, пов'язаних із життям Богородиці, вважають, що їх створив Георг Пінзель. Крім того, Микола Потоцький зафондував родинну церкву Покрови Пресвятої Богородиці з вражаючим інтер’єром. Із замкової гори проглядається церква святого Миколая, зведена подружжям Стефана Потоцького та Марії Могилянки. Ці архітектурні комплекси приваблюють і творять величний історичний ансамбль, місто-музей просто неба. Крім того, у Бучачі відчутний вплив тих видатних особистостей, котрі жили й творили тут. Як ось згаданого Георга Пінзеля та єврейського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури Шмуеля Агнона, котрий народився тут і тепло згадував у творах рідне місто. Історія Бучача також пов'язана з такими видатними постатями, як церковний діяч, богослов о. Теодозій Галущинський, громадський просвітницький діяч Михайло Галущинський, співачка Соломія Крушельницька, художники Володимир Ласовський та Володимир Воронюк.
103120969_750395882167702_5981295710487650710_n
До речі, на перших роботах, присвячених архітектурі Бучача, Роман Лесів зобразив Монастир отців Василіан. Для нього це місце, де панує Слово та спокій. Пізніше завдяки настоятелю отцю Макарію вийшов друком комплект листівок живописних і графічних робіт художника.
Запитую про улюблені місця Бучача, називає замкову гору, звідки відкривається мальовнича панорами на місто, береги Стрипи, парк, старовинні вузькі вулиці.
— Коріння моєї творчості — у повазі до історії українського народу, його творчості й традицій. На основі досліджень постають образотворчі роботи. Я вивчаю минуле, щоби зберегти й передати його наступним поколінням. Відчуваю тісний зв'язок із рідною землею, з її духовною спадщиною, — каже співрозмовник.
102730219_190957012203832_5732341668716816562_n
Роман Лесів створює картини олійним та акриловими фарбами, працює з аквареллю та графікою. До речі, помітив, що найбільше враження на глядачів справляють графічні роботи. Як на мене тому, що в графіці передані й враження від миті споглядання й вічність, монументальність, вкоріненість цих зображуваного в часі. Своїми найхарактернішими творами Роман Лесів вважає роботи «Мій сивий Бучач», «Наші Василіяни», «Бучацьке бароко», «Ангел Пінзеля над Бучачем».
— Людина, наділена талантом, зобов'язана передати правду життя, яку пересічні люди, проходячи повз, можуть і не помічати. Важливо, щоби твій талант був потрібний, щоби глядач впізнав і захоплювався побаченим, аби воно спонукало його до роздумів, осмислення, співпереживання. Я хочу торкнутися душі глядача, — підсумовує художник.
Співрозмовник планує продовжити історію Бучача в графічних роботах.
— Їх мета — показати, в якому чудовому місті ми живемо, в місті, повному історією, її треба зберегти й створити гідне майбутнє, — каже Роман Лесів.
71208767_2667830236594915_1861171348408107008_n101311905_2805633806231900_4160883344825846000_n101853664_275291876995178_3527081762658247346_n
Анна Золотнюк
Ілюстрації надані Романом Лесівом