Віктор Овчарук - відверто про себе і роботу в обласній раді

Попри те, що в Україні – війна, ми не повинні зосереджуватися на негативі. Треба шукати додаткові резерви та ресурси, а головне – працювати, не покладаючи рук.

Про це та інше «Терену» розповів голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук.

- Коли ви звітували про перших 100 днів на посаді, то зібрали велелюдний брифінг. А чому не робите так кожного року?

- Ми звітували і цього року. Власне, щорічний звіт передбачений і законодавством, і регламентом обласної ради. Але не суть у тому, що я зобов’язаний це робити. Мені самому хотілося розповісти про роботу депутатського корпусу за рік. Тим паче, що дійсно було про що сказати…

- А ви задоволені тим, що перейшли на нову для себе роботу?

- Задоволений – не задоволений… це – особисте питання. Але я розумію, що мене депутатом обрала громада (на вибори Віктор Овчарук йшов від округу, де народився, – у Борщівському районі – прим.), а у виборах на голову – підтримали колеги. Тому треба виконувати ті обов’язки, які на мене поклала громада Тернопілля.

Принагідно хотів би подякувати депутатському корпусу за той конструктив, за те, що вони сьогодні підтримують і мене, і громаду у тих процесах перетворення, які нині просуває обласна рада. Власне, говорити про це я можу довго. Причому із акцентом не на політичних питаннях, а якраз на тому, що стосується господарки… Ви не почуєте від мене зараз жодної критики, тому що, на моє глибоке переконання, сьогодні негатив уже переповнює всі ЗМІ. Треба більше позитиву! Тим паче, у державі – складна ситуація, третій рік на сході йде війна. І в такий умовах держава ще й реформи проводить. Незважаючи на агресію зі сторони Путіна, ми сьогодні таки прямуємо до тих європейських цінностей, які декларуємо.

- Ви – лікар за фахом. Чи не втратили кваліфікацію?

- Власне, мене у політиці приваблює далеко не все. Надто багато бруду у ній часом буває… Тому – що стосується моєї професії, то я продовжую практикувати. Я довго навчався, віддав фаху багато сил і часу, для того, аби досягнути відповідного рівня. Я багато чого добився у цій сфері, і не збираюся її покидати. А знаєте чому? Тому що я там бачу позитив. Це та справа, де ти реально людям можеш допомогти. І хочу, що усі нині це розуміли: не варто опускати руки, а треба працювати!

- Напевно, саме галузь охорони здоров’я вам найближча. Чи стежите за реформою?

- Звісно, я в курсі. І знаю, що багато уже вдалося зробити. Так, звучить чимало критики. Але! Ми 25 років нічого не робили у цій надважливій галузі. А тепер ми отримали реальну можливість здійснити реформу медицини. Причому те, що пропонується, веде нас до медицини страхової. Така система у нас має запрацювати уже в цьому році. Проте необхідно зробити певні кроки. Насамперед ми повинні наповнити галузь охорони здоров'я тими послугами, які страхова медицина гарантує.

У контексті цього і мали б виникнути так звані госпітальні округи. Уже є перспективний план, чітко сформульовані вимоги. Наголошую: реформа не передбачає закриття закладів. Ми лише маємо раціонально використати ресурс, аби ту медицину, яка є, взагалі не розвалити. У створених центрах мають були лікарні, де роблять все! Ми не можемо концентрувати все у Тернополі, бо тоді просто втратимо Чортків, Кременець і Бережани. Доступ до медичних послуг відповідного рівня повинні мати всі. Тобто нам треба думати про усіх мільйон жителів краю…

Я спілкувався із представниками сусідніх областей. З’ясувалося – нині уже не вистачає 60% медичних кадрів. А саме завдяки створенню округів ми можемо створити базу, де найкращих фахівців можна було б втримати. Кількість населення невпинно зменшується Якщо років десять тому у районі було вдвічі більше жителів і їх обслуговували три хірурги, виконуючи весь обсяг необхідних робіт, то тепер людей – удвічі менше, а хірургів, навпаки, удвічі більше. Вони фактично не бачать пацієнтів, втрачають свій фах. Хтось починає шукати себе в іншій сфері, дехто – просто їде за кордон…

До речі, при усіх госпітальний округах працюватиме спеціальна рада. Вона складатиметься із медиків, представників органів місцевого самоврядування і вони самі прийматимуть рішення, як ту чи іншу лікарню, що входить в округ, краще використати.

- А коли ж буде продовження сесії? Господарські питання чекають…

- Тривають перемовини про внесення змін до бюджету. Ми отримали пропозиції від комунальних закладів. Комусь потрібне додаткове фінансування, у когось виникла така-то проблема. Є питання про оплату, про забезпечення професійно-технічних закладів. Тому ми мусимо все збалансувати, вирахувати те, що треба насамперед «закрити». Це стосується і соціально незахищених верств населення, і вояків АТО та їх сімей. Допомогти треба і тим дітям бійців, які нині навчаються. Як тільки ми все це завершимо, то вийдемо на формат сесії.

- Під час кожної сесії виникають непрості ситуації. Як ви даєте цьому раду? Домовляєтеся, шукаєте компроміси із опонентами?

- Я не хочу у сесійній залі ні з ким змагатися. Депутати не є моїми суперниками. Я покладаюся у складних питаннях на попередні домовленості. Адже є 64 депутати. Отже, є 64 думки! І ми повинні врахувати позицію кожного, а тоді прийняти одне-єдине правильне рішення. Я звик саме так працювати. І думаю, це вже помітили всі, хто стежить за ходом сесій. Так, координувати роботу восьми фракцій дійсно складно. Але – повторюся - ми вміємо домовлятися і вирішувати насамперед нагальні проблеми.

- І на останок: які пріоритетні завдання ви ставите тепер перед собою тепер? Яких змін чекаєте в області?

- Пріоритет один: ми повинні показати громаді, яка нас обрала, що ми дійсно здатні виконати ті обов’язки, які вона на нас поклала. Робота триватиме. У всіх напрямках – без винятку. Ми очікуємо на збільшення бюджету. Підняли заробітні плати, тож дохідна частина буде більшою. На ці кошти ми дуже розраховуємо, адже плануємо чимало покращень у різних сферах. Чекаємо і допомогу від держави, особливо на розвиток інфраструктури. Дещо плануємо і самі реалізувати. Наприклад, проведемо у травні другий інвестиційний форум. Чекаємо чимало гостей. Адже чим більше у нас буде працювати підприємств, тим більше буде надходжень у казну. А працювати і вирішувати проблемні питання набагато легше, коли ти маєш ресурс…

Фото, надане прес-службою обласної ради

Довідка. Народився 15.07.1974 р. в Іване-Пустому Борщівського району. Батько працював учителем, мати — бухгалтером у колгоспі. Закінчив Чемеровецьке медичне училище, працював фельдшером. У 2002 році закінчив Тернопільську медичну академію. Працював акушер-гінекологом у Кам'янець-Подільському пологовому будинку, пізніше - у Тернопільській міській лікарні №2. Із 2008 р. — у департаменті охорони здоров'я ТОДА на посадах начальника відділу організаційно-методичної і кадрової роботи, заступником директора. Виконувач обов'язків заступника голови Тернопільської облдержадміністрації із гуманітарних питань. На першій сесії Тернопільської обласної ради шостого скликання 8 грудня 2015 р. обраний головою ради. «За» проголосували 44 депутати. Одружений. Виховує двох синів.