«Вона повернула мене до життя»: тернополянка Неоніла Іваноньків все життя присвятила грі на бандурі (відео)

У Тернопільській музичній школі №2 уже 27 років звучить бандура під руками старшої викладачки Неоніли Іваноньків. Вона не лише навчає дітей грі на цьому унікальному інструменті, а й передає їм любов до української культури, якою сама живе з дитинства.

Ще змалку, каже бандуристка, відчувала, що саме цей інструмент близький її серцю. Після закінчення Львівської музичної академії повернулася у рідну школу — ту саму, де колись навчалася, і відтоді працює тут викладачкою. Втім, шлях у музиці не завжди був легким.

У моєму житті був такий темний період, коли бандура опинилась в шафі. Я думала, що закінчилась тоді моя концертна діяльність, буду змінювати професію. І коли пройшло три роки, відкривши шафу, я зробила кілька акордів. Пішов такий прилив, такий тембр, він повернув мене до життя. Я зрозуміла, що цей інструмент повинен бути зі мною до кінця моїх днів, – каже бандуристка.

Неоніла Іваноньків також видала дві збірки “Авторські твори та аранжування для ансамблю бандуристів”. Серед композицій є  її власні пісні “Доля” та “Балада про українську пісню”. Їх написала як підсумок творчої діяльності свого першого тріо “Оріана”, у якому колись брала участь.

Так склалося, що, коли почалася пандемія, в мене з’явився час видати свої збірники аранжувань для бандури. Також є мій авторський твір – це пісня “Доля”, і відповідно однойменна назва збірників “Доля” – про маму, про мою долю. Напевно, генетично ми українці несемо свій код, і бандура такий код нашої нації, – каже Неоніла Іваноньків. 

При музичній школі також діє ансамбль бандуристів “Мотанка”, який об’єднує учнів із 4-го по 8-мі класи. 

Ансамбль бандуристів є неодноразовим лауреатом всеукраїнських та обласних конкурсів. Також бере активну участь у житті школи та концертній діяльності міста. Кожен учень в музичній школі займається на індивідуальних заняттях, а ансамбль бандуристів – це групове заняття. У ньому 15 дітей, які разом грають та співають, – каже викладачка музичної школи №2, керівниця ансамблю “Мотанка” Марія Маличок.

Крім ансамблю, при школі діє і тріо бандуристів. Колектив активно виступає на концертах, а вже цього року започаткує нову мистецьку подію.

Дирекція попросила проявити ініціативу і створити тріо бандуристок. Ми називаємось “Вельвет фольк”, функціонуємо при школі, організовуємо концертні виступи. Цьогоріч у нашій школі відбудеться чудове дійство – ми започатковуємо перший обласний конкурс бандурного мистецтва “Різдво з бандурою”. Чекаємо юних бандуристів з усієї області до нас колядувати і щедрувати, – каже Неоніла Іваноньків.

Наймолодша учениця класу бандури — шестирічна Єлизавета, яка вже дуже полюбила звучання цього інструмента.

Бандура дуже гарно звучить. Ми вивчаємо ноти та починаємо грати нові мелодії, – каже дівчинка.

Бандура є символом української історії, культури, традицій. Тому дуже важливо вчитися грі на цьому інструменті та популяризувати його, наголошують викладачі та учні музичної школи. 

Детальніше – у сюжеті:

Читайте також: Шрами війни на інструменті та в серці: історія бандури та її власниці – уродженки Тернополя Олени Маруняк-Гайдичук.

У Тернополі кобзарі зустрілися зі школярами і ветеранами.

Фото, відео Руслана Жирова