
Шрами війни на інструменті та в серці: історія бандури та її власниці – уродженки Тернополя Олени Маруняк-Гайдичук
Після втрати інструмента і дому в Бучі Олена Маруняк-Гайдичук продовжує популяризувати українську культуру за кордоном, даруючи надію та натхнення

Бандура, на якій грає талановита музикантка Олена Маруняк-Гайдичук, має особливу історію. На початку війни, коли Олена терміново виїжджала з Бучі, рятуючи дітей від постійних обстрілів, інструмент залишився вдома. Згодом бандура подолала довгий шлях, аби повернутися до своєї господині. Про це пише «Сільський господар».
Інструмент, переданий із багатостраждальної Бучі, пройшов через Тернопіль, Кременець і потрапив до рук ансамблю бандуристів, які надіслали його Олені. Але коли жінка відкрила пакунок, її серце стислося від болю – бандура була розколена навпіл. Польські реставратори не хотіли братися за її ремонт, бо не вміли і не знали як поводитися з таким інструментом. Лише один майстер, на свій страх і ризик, взявся за відновлення і «вдихнув» у бандуру нове життя. Вона, як і душа нашої України, має шрами, але гармонійно і гучно звучить на весь світ. Цю історію бандуристка розповідає на початку кожного свого концерту у Польщі, вкотре нагадуючи про невимовний біль і нашу незламність.
Дорога в музику
Олена Маруняк-Гайдичук, уродженка Тернополя, закохалася в музику ще з дитинства. Її батько – самоучка, грав на скрипці, мати свого часу співала у шкільному хорі та грала на домрі. Дитяча мрія стати співачкою або викладачкою музики привела Олену до музичної школи №2 ім. М. Вербицького, а згодом – до Тернопільського музучилища (нині – мистецький коледж) ім. Соломії Крушельницької. Вищу освіту вона здобула в Київській Національній музичній академії ім. П. Чайковського як хоровий диригент. Аспірантуру проходила у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв України.
Навчаючись у столиці, Олена працювала хормейстером знаного дитячого хору «Веснянка», була солісткою Академічного камерного хору «Хрещатик» і брала участь у багатьох культурно-мистецьких проєктах. Мисткиня виступала на благодійних концертах у всій країні, зокрема, й перед військовими на фронті.
Випробування війною
Коли почалася повномасштабна війна, Олена з дітьми: 5-річною Марічкою та 2-річним Ігорком перебували у Бучі. Вибираючись із палаючого міста, вони приїхали на рідну Тернопільщину, а згодом – до польського Торуня. Там їх родину прихистили в домі для дітей-сиріт. Вдячна за допомогу, Олена швидко адаптувалася й почала працювати викладачкою музики в дитячому садку та школі.
Згодом розпочала співпрацю з місцевими музикантами, зокрема з Міхалом Гайдученею – знаним у Торуні контрабасистом, співаком, а також керівником церковного хору, та ансамблю SlavikFolk Orchestra. Спільно організовують українсько-польські концерти.

Популяризація української культури
У Торуні Олена не лише волонтерить, а й активно популяризує рідну культуру. В осередках допомоги українським біженцям музикантка займається культурно-просвітницькою діяльністю, заснувала дитячий хор «Святелка», щоб передавати традиції дітям. Краянка є співорганізаторкою різноманітних заходів для українців, де вони можуть гуртуватися, займатися творчістю. Також Олена проводить заняття «Музика з мамою», які спрямовані на те, щоб малеча не забувала українську мову, перебуваючи на чужині.
Під час усіх заходів, які дівчата-українки організовують в «Українському домі» та Центрі допомоги українським біженцям, відбуваються благодійні ярмарки, кошти з яких передають на підтримку ЗСУ. Крім того, Олена є головною координаторкою української частини щорічного етнографічного фестивалю у Торуні, представляє там виставку українських костюмів і вишивок своїх бабусь із Борщівщини та Бережанщини, а також організовує українські веснянки і гаївки. А ще під час цього фестивалю тернополянка навчала поляків українських народних пісень.
Музикантка разом із дитячим хором «Святелка» виступає в польських будинках культури та церквах, популяризуючи українську пісню і виконуючи різні тематичні концерти. Зокрема, до Дня народження Тараса Шевченка, Дня матері, Дня Незалежності України, а також Різдвяно-новорічні концерти, де цього року особливо яскраво звучав наш «Щедрик» українською мовою. Також сольно Олена виступає на різноманітних культурно-мистецьких заходах у Польщі, відкриттях виставок українських митців, фестивалях, концертах. Зокрема, у грудні була окрасою відкриття виставки легендарного художника Івана Марчука у м. Гданськ.
За свою благодійну та культурну діяльність і популяризацію українського мистецтва Олена Маруняк-Гайдичук стала лауреаткою конкурсу «Людина року-2024».
Бандура тернополянки грає попри шрами. Так само як і Україна – травмована, але жива, незламна та сильна. Завдяки таким людям як Олена, українська культура лунає в серцях і душах тих, хто вимушено опинився за кордоном, але не втратив любові до рідної землі.
Фото «Сільський господар»