Все починається… з крапки. Розмова з тернопільською майстринею точкового розпису Юлією Коваль (фото)

Моє знайомство з цією майстринею було заочним і розпочалося з її виробів — якось подруга показала флакони для парфумів, які розписала пані Юлія. Спершу я навіть не зрозуміла, що в основі візерунку крапка. Малюнки здалися створеними з надзвичайно легких, напівпрозорих ліній. Потім переглянула й інші роботи майстрині.

Тож поспілкувалася із Юлією Коваль про філігранну техніку точкового розпису.

— Пані Юліє, розкажіть з чого почалося ваше захоплення розписом.

— Якось у чоловіка на роботі проводили конкурс малюнків для всієї родини на тему «Пори року» і потрібно було придумати щось оригінальне — я вирішила розписати тарілочку в техніці точкового розпису, але потім організатори змінили правила, і роботи треба було зробити у стилі малюнків-антистрес. Так моя тарілочка залишилась вдома, але мене так захопив процес створення малюнку в техніці точкового розпису, що я вирішила оздобили ще кілька тарілочок.

— Розкажіть більше про цю техніку та її специфіку.

— Техніка точкового розпису (або point to point) дуже давня. Її основа — точка (або ж крапка) як первинний об'єкт, як матричний елемент. Залежно від розміру та кольору крапки, можна створювати безліч творчих робіт, різних за стилем і композицією.

— Чому ви обрали саме її?

— Після закінчення художньої школи, я довго не могла обрати стиль малювання, бо їх так багато, що хочеться себе спробувати в усьому. А техніка точкового розпису дає можливість оздоблювати практично будь-які поверхні, створюючи різноманітні малюнки. Її великий плюс для мене особисто – це робота з акриловими контурами, які можна закрити в будь-який момент, тобто немає втрат фарби, зменшується розхід матеріалу. До речі, ця техніка підходить і початківцям, бо за допомогою контурів можна створювати найменші та найпростіші малюнки.

— Ваші візерунки ювелірно точні. Чи тривалим був шлях, до такої майстерності?

 — У цій техніці головне набити руку. Чим більше малюнків створюєш, тим вищий рівень твоєї майстерності, тим кращими й точнішими стають рухи, не тремтить рука, і візерунок виходить таким, яким його задумав.

— Розглядаючи ваші роботи й те, з якої кількості деталей складаються малюнки, не можу не запитати: скільки часу потребують такі вироби. Приміром, декоративна тарілка.

— Створення декоративної тарілки складається з кількох етапів: вибір кольорової гами та малюнку, підготовка поверхні, нанесення основного фону (ґрунтування), розграфлення тарілки (якщо замовлено орнамент чи якийсь узор), переніс ескізу, власне розпис, і наостанок — лакування. Тому для того, щоби оздобити декоративну тарілку діаметром 26 см складним орнаментом по всій площі, треба три-чотири тижні.

— Ви писали: «Моє художнє кредо - розписати можна все!» Тож розкажіть, що ви оздоблюєте найчастіше, з якими незвичними  поверхнями ви працювали.

— Останнім часом розписую декоративні тарілки. Але крім них, я вже встигла розписати велику кількість декоративних дзеркал, бокалів, пляшок, підносів і тому подібних речей. Незвичним для мене замовленням був розпис міжкімнатних дверей та стін у квартирі.

— Цікаво дізнатися, які візерунки вам найбільше до вподоби, які кольори використовуєте найчастіше?

— Я люблю творити рослинні орнаменти та використовувати всі кольори веселки. Мої замовники часто радують мене дуже цікавими і часом складними малюнками, які сама не придумала б, і над якими я із задоволенням працюю.

— Крім декоративних предметів, ви розписуєте й ужиткові – згадати бодай флакони для парфумів. Чи потребують вони особливого догляду?

— Ні, не потребують, бо вкриті захисним шаром лаку. Все ж щоб, приміром, тарілочка радувала свого господаря і не втрачала блиску, її необхідно протирати досить часто від пилюки чистою та сухою ганчіркою.

— І наостанок – які поверхні плануєте освоїти, чи пробуватимете розпис в інших техніках?

— Захоплююсь Петриківським розписом і зажди мріяла спробувати свої сили саме в ньому, але поки не вистачає часу. А щодо поверхонь — я ще не пробувала малювати по дереву, і мені цікаво було б попрацювати з цим матеріалом.

Анна Золотнюк

Фото надані Юлією Коваль