Всі вважали жителя Тернопільщини божевільним, поки його вчинок не визнав цілий народ

Легенди й історії минулого – цікава й суперечлива річ. От і Зборів, місто із Тернопільщини, має свої. Одна із них – дивакуватий місцевий житель Антось, як його називали у народі.

У роки Другої світової, місцеве населення складало значну частину із єврейських сімей. Вони мали власні кооперативи, лікували, мали й свій банк. Страти, погроми й трудові табори забрали у цих місцевих жителів усе набуте до того. Більшість україніців не дуже любили євреську громаду, можливо, тому і почали співпрацювати із німцями у їх жорстокій справі. Однак, все ж траплялись одиниці, що йшли проти німецької системи.

Одним із таких виявився зборівчанин Антось Сухінський, легендарна особистість міста, котру згадують й досі старожили , котрим ще поталанило застати його у живих.

Не побоявшись за власне життя пан Сухінський заховав на власному подвір’ї цілу єврейську родину, важко повірити, але Зейгери тіснились в окопі під деревом цілий рік, вночі господар носив їм їжу та випускав погуляти, подалі від людського ока.

Ось як  врятовані описують чоловіка:

- Антон (Антос) Сухінський був одиноким і вигнаним. Деякі навіть назвали його сільським ідіотом. Він не одружувався і жив завжди на межі бідності - у невеликому скромному будинку в Зборові. Його сусіди часто знущалися над ним через ніжну чоловікову природу та любов до всіх живих істот. Але в момент повного морального розвалу, коли велика більшість брала участь у вбивстві євреїв або байдуже повертала спину до своїх сусідів, саме Антон Сухінський - сільський ідіот - витримав власні переконання і різко відрізнявся від його оточення, все таки  зберіг людські цінності. Без будь-якої допомоги чи підтримки він був відповідальним за виживання шістьох людей.

Родина  знала Сухінського перед війною. Після перших хвиль вбивств в Зборові, решта євреїв були поставлені в гетто, а потім у трудовий табір. Незважаючи на періодичні набіги в Зейгерів, родина  не хотіла приймати пропозиції про притулок Сухінського. Тільки тоді, коли в червні 1943 р. поширилися чутки, що незабаром всі євреї Зборова будуть вбиті, вони вирішили довіритись ексцентричному чоловікові.

Похований пан Сухінський на місцевому кладовищі, донедавна могила чоловіка мала занедбаний вигляд. Поки владу не «присоромили» місцеві гімназисти, прибравши пам’ятник та територію могили, тепер місце має охайний вигляд.

Самі ж старожителі пригадують, що Антось мав навіть можливість переїхати у США, до вдячної за життя родини, але відмовився, жив самотньо та спілкуванням не нехтував: після війни став місцевим чаклуном, люди розповідають, що носив дуже незвичну каблучку і переконував, що має через неї зв'язок із Всесвітом, гадав на картах людям, що приходили, та розумівся на зірках, передбачав погоду. Будинок і подвір’я досі зберегли свій схожий вигляд.

Фото із відкритих джерел