Я роблю так. Бісероплетіння — як читання (фото)

Галина Михальська з Базаринців Збаразького району почала працювати з бісером з 2003 року, тепер — народна майстриня України. Вона виготовляє гердани, силянки, низанки, кризи... Тож запитала у неї кілька порад тим, хто хоче створити прикрасу із бісеру.

Будь-який з цих виробів — гердан, силянок, низанок, криз, — на мою думку, легко виготовити. Я завжди кажу своїм учням: потрібно бодай п’ятнадцять хвилин вашого терпіння — і ви побачите результат. А результат вас не тільки захопить, а й надихне. І відразу захочеться якнайскоріше створити готовий виріб. Підказати, що простіше виготовити новачку, я не можу. А ось перше, що я виготовила зі стародавніх прикрас — силянка. До речі, коли я бачила якусь нову техніку, яку ще не виконувала, то не могла заспокоїтись, поки не освоювала її. А на даному етапі своєї творчості я вивчила всі техніки плетіння, доступні в інтернеті та старій літературі. Для того, щоб навчитись бісероплетінню, потрібно починати з найпростіших схем, тому що бісероплетіння — це як читання. Спочатку ти вивчаєш букви, потім складаєш їх у склади, тоді слова, речення і якщо у тебе просинається талант, ти можеш писати свої власні твори.

Головне у виготовленні прикрас із бісеру — це бажання, бо без нього у вас нічого не вийде. А ось потім варто подумати, для чого вам потрібна прикраса, в відтак, поміркувати, в якому стилі ви будете її виконувати. Відповідно до цього треба відшукати потрібну схему або намалювати її самостійно. Сьогодні в інтернеті багато різноманітних схем. Та, на жаль, не всі вони правильні. Саме тому я раджу дивитись відео майстер-класи, бо ми створені так, що візуально краще сприймаємо новий матеріал. Побачити, куди потрібно засилити голку, набагато зрозуміліше, ніж прочитати про це. Тоді підшуковуєте потрібний матеріал і вперд, творити. Важливо пам’ятати, що навіть, якщо ви тільки пробуєте щось виготовити вперше, слід починати з високоякісних матеріалів. Це важливо й тому, що так можна буде відтворити схему, бо ж вони складені з розрахунку, що всі бісеринки повинна мати однаковий розмір. Особисто я користуюсь чеським бісером, а в деяких випадках і японським. Чеський бісер найбільш доступний у нас по ціні, у ньому малий відсоток браку. Вироби з японського бісеру прирівнюються до ювелірних, деякі кольори цього бісеру мають дорогоцінне напилення. Він дорожчий за чеський приблизно в десять разів, а деякі кольори — і в двадцять.

На жаль, не завжди ми можемо втілити в життя те, що уявили, і до цього треба бути готовим. Але коли виникають труднощі — потрібно шукати рішення. Для початківців головне знайти високоякісні схеми та запастися високоякісним матеріалом.

А ще настрій. На мою думку, до будь-якої роботи потрібно підходити з добрим серцем, позитивними думками та з хорошим настроєм. І це не просто слова, адже робота, яку ми виконуємо руками, вбирає нашу енергетику, а потім випромінює її.

Попри всі труднощі, котрі можуть виникнути під час роботи, все ж варто спробувати виготовити прикрасу власноруч. Бо будь-які вироби ручної роботи є оберегом, а виготовлені власноруч, вони мають найбільшу силу.

Записала Інна Віконська

Ілюстрації надала Галина Михальська