36 років разом: як подружжю Вільчинських вдається зберігати кохання крізь час (фото)

Олександр Вільчинський - український прозаїк, журналіст, науковець, доцент кафедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка. Його дружина Тетяна - докторка філологічних наук, професорка кафедри загального мовознавства і слов’янських мов педуніверситету. Подружжя уже майже 36 років разом. Як їм вдалось зберегти кохання крізь роки? 

Стосунки - надто особиста тема, і не всі готові виносити її напоказ. Однак Олександр Вільчинський поділися з журналісткою Терену  своєю історією кохання, яка народилася в Одесі.

- Як це вийшло у нас з дружиною, то я й сам не знаю. Тобто, і місце і час відомі, а от той промінчик, коли він зблиснув уперше, не знаю. Почалося це в Одесі, навіть знаю де саме - в ботанічному саду Одеського університету, де у гуртожитку на той час мешкала моя майбутня дружина. Вона жила в одній кімнаті з іще двома молодими викладачками кафедри української мови філфаку, який вони нещодавно закінчили. У гості до них мене, недавнього випускника львівського журфаку, привів їхній однокурсник Сашко Купченко. Я йому за наше з Тетяною знайомство вдячний досі. На той час ми обидва працювали журналістами у районних газетах на Одещині і приїхали в Одесу на якийсь семінар. Мали вільний вечір, от і пішли в гості до дівчат. Я навіть можу назвати точну дату, коли це сталося. Це був квітневий вечір напередодні вибуху на Чорнобильській АЕС. Щоправда, ми тоді дізналися про ту аварію аж за кілька днів, бо ж така тоді була «гласність». А у нас з Тетяною саме тоді все й почалося, - пригадує Олександр Вільчинський.

То як відчути цю велич - кохання?

- Кохання це чи ні, якось і не задумувалися, принаймні напочатках. Була взаємна симпатія, цікавість одне до одного, мабуть, з першого ж побачення. До того ж була весна, Одеса, а потім літо. Пригадую, того літа ми часто потрапляли під зливи, бо навіть в Одесі воно видалося дощовим... А потім одруження, народження сина, кочування з квартири на квартиру, по чужих кутках, переїзд до Тернополя, - розповідає письменник.

Кажуть, закохатися можна з першого погляду, а от зберегти ті відчуття протягом усього життя - найскладніше. Олександр і Тетяна Вільчинські ось вже 36 років разом. 

- Кохання це чи ні, стає відомо потім, коли виникає загроза, небезпека його втратити, і ти мусиш йти на жертви. Тоді й проявляється, залежно, чим ти можеш пожертвувати заради того, щоб зберегти кохання? Справжнє почуття це чи ні? Чи можеш відмовитися від частини свого егоїстичного «я», наступити на горло своєму небажанню щось змінити і в собі також, чи готовий відмовитися від шкідливих звичок і так званих «друзів», і навіть від якогось улюбленого хобі?.. - роздумує Олександр Вільчинський.

Кохання нас перевіряє. Випробовує суперечками, труднощами, грошима і тільки найсильніші та мудрі люди вміють проходити через погане, аби осягнути найкраще.

- Впевнений, що життя кожному дає шанс таким чином перевірити себе в ім’я кохання. І хто зберіг своє кохання, той і витримав, у того вийшло. Здається, у нас з дружиною все вийшло. Часом у мене навіть з’являється таке відчуття, що якби ми і не були знайомі, а я зустрів її тільки тепер, то закохався б знову, - каже Олександр Вільчинський. 

Фото з соцмереж Олександра та Тетяни Вільчинських