Як у Тернополі вшановували Героїв Небесної Сотні (фоторепортаж, відео)

21 листопада – це день, коли розпочалися дві революції: Помаранчева 2004 року та Революція Гідності, що у 2013 сколихнула не лише Україну, але й цілий світ. П’ять років тому акції протесту, які починалися мирно, призвели до однієї з найбільших трагедій в історії сучасної України.

Сьогодні, у День Гідності та Свободи, тернополяни спільною молитвою, вшановували пам’ять тих, хто віддав своє життя за країну та навічно увійшов до лав Небесної Сотні. Небайдужі, рідні загиблих, військові, студенти та люди похилого віку – усі вони зібралися, щоб згадати героїв. І попри доволі прохолодну погоду 21 листопада та замерзлі від холоду руки, усі молилися за тих, хто п’ять років тому пішов на Майдан та не повернувся звідти: сини, брати, батьки. Кожен із них був різним, але усі боролися за Україну та вірили, що вона не впаде і буде битися до кінця.

Звернулася до тернополян і мама загиблого героя Тараса Слободяна.

– Я тільки хочу від імені всіх матерів, рідних, подякувати за пам’ять про ці події, про наших синів, чоловіків, батьків і хочу усім побажати миру і спокою у нашій державі, – побажала Марія Слободян.  

Іван Степанович із 1958 року живе у Тернополі. Чоловік розповідає, що на Майдан прийшов 23 листопада 2013 року, коли побачив, як на головний майдан міста почали сходитися студенти. Відтоді його називають Дід Майдан.

– Так мене назвали через те, що я вдівець та й через те, що без спокою старався допомогти іншим. Дві-три години у домі «Перемога» чи в Драматичному театрі, подрімав і палив, варив, кип’ятив, грів вогнем, борщами, зупою, патріотів Тернопілля. Тут був до 3 січня, а вже від 4 числа – чотири місяці у Києві. Приймав активну участь у штурмі поліції, прокуратури та інших керівних органів на той час, – пригадує Іван Степанович.

Завершилося вшанування героїв покладанням квітів до пам’ятника Небесній Сотні, який вже височіє у Тернополі і не дає забути тих, хто віддав своє життя за країну.

Фото та відео авторки