п'ятниця, 15 листопада, 2019

Як учаснику АТО отримати земельну ділянку?

Учасникам АТО надано ряд пільг, серед яких право на отримання землі. Хоча, закон чітко закріплює таке право, на практиці воно викликає чимало труднощів: процедура отримання землі видається складною і незрозумілою. Аби вивчити це питання краще, давайте розбиратися разом. На яку землю має право учасник АТО? Насправді, учасник, АТО, як і будь-який інший громадянин України має право на безоплатну передачу йому земельної ділянки, просто його заява про виділення такої землі має вищий пріоритет і розглядається відповідними органами першочергово. Учасник АТО має право на отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, в таких розмірах:

для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;
для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га.
Для індивідуального дачного будівництва – не більше як 0,10 га.

Особа може отримати одну земельну ділянку по кожній категорії. Зазначені розміре земельних ділянок є максимально можливою межею, на практиці ж, через обмежену кількість вільної землі, виділяються ділянки меншої площі. Процедура отримання учасниками АТО земельної ділянки:

Визначтеся з цільовим призначенням землі, яку бажаєте отримати та оберіть вільну земельну ділянку. Особа повинна самостійно обрати вільну землю, зробити це можна онлайн за допомогою Публічної кадастрової карти (https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) або ж зробити відповідний запит до місцевої ради чи управління Держгеокадастру.
Подайте заяву про вибір місця розташування земельної ділянки. Така заява подається або до місцевої ради(якщо обрана земля знаходиться в межах населених пунктів), або до районної державної адміністрації ( якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту та не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності і необхідна для індивідуального дачного будівництва), або до обласного управління Держгеокадастру (якщо земля є сільськогосподарського призначення державної власності).

В заяві зазначається цільове призначення земельної ділянки, її приблизні розміри та до неї додається копія паспорта та ідентифікаційного коду особи-заявника, копія документу, що підтверджує участь особи в бойових діях, копія та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування ділянки (наприклад, роздруківка із Публічної кадастрової карти). Заява розглядається протягом одного місяця, після спливу цього строку місцева рада чи орган Держгеокадастру надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову. Якщо жодної відповіді на заяву у встановлені строки не отримано, громадянин має право упродовж місяця замовити розроблення проекту землеустрою без надання такого дозволу відповідним органом, про що його потрібно письмово повідомити.

Звернутися до землевпорядної організації для розробки землевпорядної документації.
Погодити документацію по землеустрою із районною радою чи управлінням Держгеокадастру (залежно від місця розташування земельної ділянки). Ці органи зобов’язані протягом 10 робочих днів погодити таку документацію або надати мотивовану відмову.

Інколи, проект землеустрою можуть направити на здійснення державної експертизи.

Зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Для цього особа повинна звернутися до державного кадастрового реєстратора із заявою.
Отримати рішення місцевої ради чи органу Держгеокадастру про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки. Воно надається відповідним органом на підстав поданої заяви впродовж 14 робочих днів.
Зареєструвати право власності на земельну ділянку в нотаріуса чи в центрі надання адміністративних послуг.

Проблеми, які можуть виникнути в процесі отримання земельної ділянки:

Обрати вільну земельну ділянку буває складно, адже кадастрова карта перебуває у розробці і інформація щодо конкретної земельної ділянки може бути недостовірною.
Відсутність вільних земельних ділянок – і таке теж може трапитися, проте варто пам’ятати, що законом не встановлено територіальних обмежень виділення земельних ділянок учасникам АТО. Особа може подати заяву на виділення землі у будь-якому регіоні, незалежно від місця реєстрації чи проживання.
Відсутність у місцевих рад містобудівної документації, генеральних планів населених пунктів, схем землеустрою, тощо. Якщо вищеперераховані землевпорядні документи відсутні в органах місцевого самоврядування часто відсутні кошти на її розроблення, або може працювати корупційний чинник) це може стати підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. В Україні навіть є практика, коли громадяни спільним коштом фінансують розроблення містобудівної документації. Проте, така процедура може зайняти тривалий час.

Отримати земельну ділянку завдання не з простих, така процедура містить багато етапів та вимог, а на практиці можуть виникати труднощі через обставини, які не враховані законом. Проте, якщо приділити цьому процесу свій час та зусилля, її цілком реально пройти. Якщо в ході отримання земельної ділянки у Вас виникнуть труднощі, зверніться за професійною порадою до адвокатів чи землевпорядників. Шляхом спільних зусиль та злагодженої роботи Вам вдасться досягнути бажаного результату. Адвокат, керуюча «АО Твій адвокат», Боднар Ольга Володимирівна, 380673513500