Ярослав Грицак розповів тернополянам, як писали стратегію для Петра Порошенка (фото,відео)

Стратегію про зміни в Україні для Петра Порошенка почали писати ще до Майдану в 2013 році. Один із 4-ох авторів документу - доктор історичних наук, професор Українського Католицького Університету Ярослав Грицак розповів тернополянам,  які зміни вона включає.

Зустріч провели у галереї «Бункермуз» у рамках відкриття серії виступів публічних інтелектуалів 18 листопада .

- Порошенко планував прийти до влади у 2020 році, - розповів Ярослав Грицак. – Ми почали писати стратегію у 2013 році. Цю роботу перервав Майдан. Стратегію довелось виконувати швидше, ніж планувалось.

Аналізи різних років чітко показують Україну, як багату країну бідних людей. Шляхи подолання  цього парадоксу пропонують наші історики.

- Німецький банк у 1990 році зробив підрахунки, що після розпаду Радянського союзу Україна має найкращі шанси стати розвиненої країною, - продовжив Ярослав Грицак. - За 25 років ці можливості мали б привезти Україну до рівня Німеччини. Але сьогодні ми маємо найнижчий серед усіх країн колишнього Радянського союзу ВНП – цей реальний показник багатства. Україна має критичний показник тривалості життя – це в межах 60-ти років. І також, на жаль, ми залишаємось на високих позиціях секулярності (зменшення ролі релігії ).

За словами історика, зміни – це теорія «чорного лебедя», який пропливає у відповідні моменти. До них треба бути підготовленими.

- Виграє той, хто ставить на несподіване, - каже Ярослав Грицак. - До відкриття Австралії ніхто не знав про чорних лебедів. І це відкриття зламало аксіому, що лебеді білі. Тепер ці так звані «чорні лебеді» пропливають вікнами, що відкривають шанс для неможливого.  Але щоб скористатись ними, потрібно людей, які вірять у зміни. В Україні більшість цих людей – віруючі, бо кому ж іще вірити. Ми подібні в цьому плані на Америку. Важливо, щоб ці віруючі вміли заразити своїми діями за логікою вірусу. Багато хто бачить вихід для України у поширенні протестантизму.

«Чорний лебідь» проплив під час Революції Гідності. Відкрите тоді вікно уже закрилось. Тож сьогодні маємо лише коридор шансів, який зазвичай триває від 20 до 50 років, вважає історик.

- Наша стратегія спрямована на модернізацію країни, а не відбудову, - говорив він. - Ми маємо націю, нам потрібно правильну траєкторію сталого розвитку. Також слід зробити відкритий доступ, що сьогодні втілюється у деклараціях ,корупційному комітеті. Але цього мало. Партійні списки не формують на основі змагань. І там, де треба міняти владу від власності – цього не стається. А ще – ми потребуємо набір цінностей. Чи Бог важливий у вашому житті? Чи демократія важлива для нас? Чи добробут важливий? Що ми обираємо – ковбасу чи свободу?

За дослідженнями Україна все таки почала виходити за межі «російського світу» після Помаранчевої революції.  Сьогодні наша проблема – неприйняття влади населенням і не виконання владою розроблених для них стратегій, підсумував Ярослав Грицак.

- Ми сьогодні маємо позитивну сторону – населення прагне змін, - зауважив  історик. - Але це населення не йде на вибори і не робить партій. А літак без пілота не полетить. Зміни мають відбуватись швидко, коли є відкрите вікно.  І стрибок стається під час кризи, коли  гірше бути не може. Але ключова роль у цьому процесі – за владою. У нас є певні цінності, є криза, але нема відкритого доступу. І це та проблема останнього найважчого кілометра. Стратегію міняти непотрібно, слід мати політичні сили, які будуть виконувати її. Вікно можливостей уже закрилось, бо в населення нема довіри політичним силам. Але «чорний лебідь» може приплисти знову, і ніхто не знає, коли це станеться.

Фото, відео автора і з відкритих джерел