«Будьте щасливі і ні на кого не надійтеся!» – бізнес-леді з Кременця поділилася секретами успіху (фото)

Ця молода жінка – згусток енергії та позитиву. Вона народилася у Львові, зараз живе у Волинській області, але й досі з теплотою говорить про Тернопільщину, яка стала життєвим стартом і подарувала їй найвірніших друзів.

Кременецький ліцей ім. Уласа Самчука вона вважає кращий навчальним закладом, який дає не лише знання, але і дорогу в життя. Соломія Вітрова –  бізнес-леді, любляча матуся та кохана дружина, а ще – яскравий приклад, який нищить вщент стереотип про те, що жінка не може реалізувати себе і у кар’єрі, і в родині. Як це у неї вдалося – кременчанка розповіла «Терену» в ексклюзивному інтерв’ю.

- Якби ми жили зараз у Кременці, то мої діти однозначно вчилися б в ліцеї. Там навчають дружити, спілкуватися, домовлятися, все, що потрібно для життя. У нас була дуже дружня і найкраща група на світі. Більшість з нас досі спілкуються. Мені ліцей подарував ще й одного з найкращих кумів – Олександра Дзіканюка і похресницю – принцесу Діану. Після закінчення ліцею такою ж дружньою компанією ми вступили в ТНЕУ (більше половини групи). Колишні однокласники і одногрупники – це перевірені роками Люди, і, можливо, ми зараз спілкуємося менше, але що б не сталося, я знаю, що можу набрати будь-кого і мені з радістю відкриють двері і я також завжди всім рада!

- У ліцеї Ви навчалися в класі з математичним нахилом, тобто з цифрами «дружили» з юності. Ви ще тоді знали, що пов’яжете своє життя з власним бізнесом чи були інші плани?

- Тут велике дякую потрібно сказати Юрію Сидоровичу Блощуку (викладач математики від Бога, на жаль, нині покійний). Я завжди обурювалася, коли мене вкотре кликав до дошки розв’язувати чергову цікаву задачу. Відповідь була простою і мотивуючого – давай швидко, в тобі є потенціал. Крім того він постійно «перехвачував» мене на перерві – пішли порозв’язуємо задачки. Тому за те, що рахую без калькулятора треба сказати дякую Юрію Сидоровичу!

- Хто підтримав Вас на початку кар’єри і чи все виходило одразу?

- На початку роботи зі спортивним харчуванням мене підтримував мій брат. Саме він започаткував спортивний напрямок. Після розлучення я переїхала до Ковеля починати все з нуля. Навіть не з нуля, а з мінуса, бо взяла машину (Смарт – моя перша машина) в кредит, ще був кредит і «зальот» на МММ (Мавроді). Так, і таке я проходила, навчилася, що безкоштовного сиру не буває і, якщо хочеш щось мати, треба «пахати і пахати». Бізнес з повітряних кульок я залишила – частину колишньому чоловікові і частину своїй мамі, не було бажання продовжувати і розвивати (Соломія мала мережу агенцій гарного настрою «Мія» – авт.).

Коли я переїхала в Ковель, то жила в брата, в квартирі його тещі. На той момент він мав вже підписаний один договір з постачальником з Будапешту, знав як привезти товар, але не було клієнтської бази. Так ми і стартували – з першого замовлення на 500 євро, Роминої машини, і Роминої спальні замість складу, де розбирали товар. При старті ми жили більше в машині. Навіть просто на каву з дому я виїжджала з дорожньою сумкою.

- Чи вплинув карантин на розвиток Вашого бізнесу? Яким чином?

- Дуже негативно вплинув, адже складається враження, що наша держава взагалі не допомагає малому бізнесу. Великим можна все – і працювати в карантин, і закони для них не писані, а малі – виживайте як можете. Якщо ти закрився тимчасово як ФОП на період карантину, тебе перевели із єдиного податку на 3-тю групу, або на загальну систему, хочеш знов на єдину систему – повна податкова перевірка за останні три роки. Тому з такою допомогою можеш розраховувати лише на себе. У період карантину ми закрили всі роздрібні магазини і працювати залишився лише Інтернет-магазин, але це не означає, що ми байдикували. За період карантину ми уклали угоди з новими постачальниками з Європи і США, вже завезли цей товар в Україну, серед них і ексклюзивні продукти та вітаміни найкращої якості. Ми допрацювали і запустили Франшизу, що дозволить нам розвивати всеукраїнську мережу. Моя мета в цьому напрямку – поширювати культуру здорового довголіття в Україні. І я буду рада надійному партнерству з гарними людьми. Карантин довів мені, що хтось весь час плаче, що все погано, а хтось піднімає дупу і працює.

- Ваша справа – це спортивне харчування. Судячи з Вашого вигляду, й самі дотримуєтеся здорового способу життя?

- До вагітності я постійно займалася в залі, притримувалася здорового способу життя. Зараз у мене здорове харчування, обов’язкові вітаміни.

Але в залі поки не займаюся, бо пропадало молоко після тренування (я вже 3 рік годую грудьми). Є плани повернутися в зал, коли відкриють.

- Порадьте щось жінкам, які хочуть якнайдовше залишатися молодими та бути у гарній фізичній формі?

- Молодість не основне, рано чи пізно ми постаріємо і вік потрібно приймати з гідністю і вдячністю. Я не колю уколи, не п’ю хімії, кожна моя зморшка – то моя історія, то моя посмішка, або моя думка. Тому ганятися за сучасними ідеалами краси і залишатися завжди молодими, я не можу рекомендувати. А от здоровими і у гарній фізичній формі – то обов’язково треба. Жінка, яка подобається собі, подобається всім. Від неї віє впевненістю. Тому правильно харчуйтеся, пийте вітаміни, гуляйте на свіжому повітрі, і будьте здорові. Якщо на обличчі здорова посмішка, то і тіло виглядає молодим.

- У Вас небагато вільного часу. Чи маєте якесь захоплення, окрім спорту?

- Моє захоплення – це мої діти. Я їх чекала 30 років і тепер насолоджуюся з ними кожну вільну хвилинку. Ми разом катаємося на велосипедах, вчимося, прибираємо, гуляємо, пускаємо бульки, малюємо, танцюємо, ходимо разом на роботу, їздимо разом на начальні семінари. І це все тепер моє захоплення і хобі.

- Ви яскравий приклад того, що жінка все ж може бути успішною в улюбленій справі та реалізувати себе як мама та дружина. Розкажіть про свою родину.

- У мене прекрасний чоловік Володимир, донечка – Владлена 2,10 років і син – Володимир 1,1 рік. З братом Романом я так і займаюся гуртовою поставкою спортивного харчування в Україну. А з чоловіком – роздрібною мережею, франшизою. Владі ще немає 3-ох років, вона до карантину пройшла кастинг в модельну школу в Києві, брала участь в зйомках програми «Батьківські поради», в журналі «ФО МАМА», розповідає вірші на 7 стовпчиків, сама складає пісні і співає, знає всі тварини англійською, український алфавіт, вміє рахувати елементарне, пробує вже писати букви. І я нічого не змушую вчити, бачу, що їй цікаво і займаюся з нею. Вовчик поки бігає, сміється, говорить основні слова – мама, тато, Влада, дай. Вміє сороку-ворону, тосі-тосі і дуже гарно танцює. Влада Вовчика обожнює, коли він плаче – говорить «Солоденький мій, не плач, ось тобі іграшка». При можливості беру їх з собою на роботу. Якщо потрібно поїхати більше ніж на день, також їздимо всією сім`єю разом. Щодо здорового способу життя, то мої діти також харчуються правильно, вживають вітаміни і поняття не мають що таке ліки, уколи і лікар. Була ситуація, коли Влада вередувала, а їй кажу: «Влада, буде боліти животик, і лікар дасть укол», а вона сміється. А потім я думаю – стоп, ти чим лякаєш, вона ж навіть не знає, що то таке.

Рома хоч і молодший брат, але розумний і мудрий не по роках. Також вчився в Кременецькому ліцеї, що ще раз доводить, що це найкращий заклад у світі.

Мій чоловік, Володимир, не просто хороший чоловік, а ще й найкращий тато у світі. Він може і заколисати, і вночі встати, і гратися, і дрова з дітьми різати. І все це робить не тому що це треба, а з великою любов’ю і турботою. Мама моя завжди хотіла зятя олігарха, а я не послухала і вибрала звичайного машиніста поїзда, який вміє любити, піклуватися, для якого сім'я на першому місці, який між рибалкою і сім'єю вибирає рибалку з сім'єю. І це основні цінності, які мають бути при створені сім'ї. А гроші ми заробимо разом. Бабуся Галя (моя мама) продала хату в Кременці, переїхала до Ковеля, щоб бути ближче до внуків і допомагати дітям, але займається то ремонтом, то бізнесом. Ми і діти її дуже любимо і поважаємо. У неї найкращий борщ на світі. А ще, мені здається, що то вона «винна», що ми з братом так багато працюємо. Вона у нас трудоголік і передала це нам змалечку.

Тому будьте здорові і щасливі щосекунди. Ні на кого не надійтеся. Беріть своє життя в свої руки! Можна все життя пролежати на дивані і плакати, що все погано, а можна втратити все, а потім піднятися. Після розлучення я думала, що моя місія в цьому світі завершилася – МІЮ створила, дала людям роботу, інших зробила щасливими, дітей своїх немає, більше я нічого не можу дати цьому світові, а виявилося, що це був лише початок чогось набагато більшого, нового і прекрасного.

Фото з архіву Соломії Вітрової