Закупівельні ціни на молоко наблизились до максимальних (Агро-новини)

У першій половині жовтня продовжився висхідний ціновий тренд на молоко, проте максимальне значення вже скоро буде досягнуто.

Таку думку висловила аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко, говориться у повідомленні АВМ.

«Експортна торгівля вже не така активна, як раніше, а на внутрішній ринок великих надій покладати не варто. Проте, є гравці на ринку, які планують значні поставки сухого молока у листопаді, що може скласти підтримку цінам. Тому, так як і очікували в АВМ, середня ціна на молоко досягне відмітки 10 грн, після чого можлива стабілізація», — говориться у повідомленні.

Як зазначається, вже є перші результати статистики по виробництву молока. За підсумками трьох кварталів цього року в Україні виробили 8,1 млн т молока, що на 0,9% менше, ніж торік. Зокрема у вересні було вироблено 936,8 тис. т., що на 1,2% менше, ніж у вересні минулого року. Загальна чисельність ВРХ станом на 1 жовтня налічує 4,1 млн, що на 0,4% менше, ніж торік. Поголів'я корів склало 2,1 млн (-1,9%).

«Так, середньозважена ціна на молоко екстра ґатунку в першій половині жовтня склала 9,88 грн/кг з урахуванням ПДВ, що на 3,5% вище відповідного періоду минулого року. Вищий ґатунок переробники купують в середньому по 9 грн (+8,7%), а перший по 8,26 грн/кг (+1,2%)», — говорять у АВМ.

У той же час, ціни на полицях ростуть. Цьому слугує зростання цін на молоко, через сезонне скорочення виробництва молока та здешевлення гривні по відношенню до долара. Літр молока жирністю 3,2% коштує 26,09 грн, що на 1% вище ціни відповідного періоду вересня. Масло 82,5% жирності за аналогічний період подорожчало на 2,3% та коштує 193 грн/кг, а сир «Російський» на 1,5% — до 171,5 грн/кг.

Аграрний комітет ВРУ підтримав податкові зміни для фермерів

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» (№ 6490).

Відповідне рішення було прийнято на засіданні комітету, повідомив заступник голови комітету Олександр Бакуменко у Facebook.

Як зазначається, законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, законів «Про фермерське господарство», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про державну підтримку сільського господарства України» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Завдання законопроекту полягають у створенні правових, економічних та соціальних передумов для легалізації сімейних фермерських господарств з набуттям статусу фізичної особи-підприємця — виробника сільськогосподарської продукції, та, відповідно, у забезпеченні їм повноцінної участі в соціально-економічному житті держави із встановленням пільгового порядку сплати єдиного соціального внеску, а також унеможливленням до 1 січня 2028 року проведення контролюючими органами заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності фізичних осіб-підприємців, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

Передбачається, що впровадження положень законопроекту створить необхідне фінансове підґрунтя для створення та ефективної діяльності сімейних фермерських господарств, позитивно позначиться на рівні їх доходів та забезпечить зростання доходної бази місцевих бюджетів сільських територій.

За результатами обговорення комітет ухвалив рішення рекомендувати ВРУ прийняти за основу цей проект закону.

Нідерланди зацікавлені у співпраці з українськими садівниками

Українські виробники фруктів та ягід мають впроваджувати переробку плодоовочевої продукції з метою створення доданої вартості та розширення можливостей на зовнішніх ринках.

Про це йшлося під час нідерландсько-український форум з виробництва та переробки плодоовочевої продукції, говориться у повідомленні організаторів заходу.

Президент асоціації «Ягідніцтво України» Ірина Кухтіна  зазначила, що споживання фруктів зростає на 3-4% на рік, органічних фруктів — на 8-10% на рік. А Україна входить до першої п'ятірки країн з виробництва яблук.

Разом з тим керівник комерційного відділу ради з питань експорту продовольства Наталія Задорожня додала, що наша країна належить до ТОП-10 виробників черешні в світі та до ТОП-5 виробників черешні в Європі, але знаходиться на 40-му місці серед експортерів черешні.

«За обсягами виробництва малини Україна знаходиться на 4-му місці в Європі, за обсягами виробництва полуниці — на 7-му місці, але у списку експортерів Україна знаходиться на 25-му місці в Європі», — уточнила Задорожня.

Заступник голови Херсонської ОДА Олександр Адамчик зазначив, що для розширення експортних ринків виробникам треба навчитись переробляти сільгосппродукцію, щоб створити більшу додану вартість і презентувати готову продукцію на ринку.

У свою чергу, представники Нідерландів наголосили, що, як другий найбільший експортер сільськогосподарської продукції в світі, мають не тільки колосальний досвід у виробництві, переробці продукції та логістиці плодоовочевої продукції, але й надійні технологічні та інноваційні рішення для українських виробників та переробників.

«Нідерланди високо оцінюють потенціал і перспективи Херсонського регіону для розвитку нових технологій в аграрному секторі та обміну досвідом для допомоги виходу на світові ринки», — зазначила радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс.