Зберегли давню традицію: у селі на Тернопільщині на Старий Новий рік засівають з конем (фото)

На Тернопільщині у селі Вістря Коропецької територіальної громади зберігся давній обряд ‒ засівання з конем в ніч з 13 на 14 січня. Новорічне дійство провадить молодь. У ньому беруть участь колядники, засівальники, поводир коня, музики. Усіх осіб понад двадцятеро.

Обряд «Засівання з конем» у даному селі, в 2020 році був включений до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Тернопільщини й зберігся лише в селі Вістря.

Про це розповідають у дописі Тернопільського обласного методичного центру народної творчості КУ ТОР.

Напередодні свята Старого Нового року юнаки ретельно готуються.

Для здійснення обряду вибирають об’їждженого і красивого коня. За день до свята його привчають ходити по сходах, аби вміло заходив у домівки. Призвичаюють і до музики – спершу тихої, а потім гучної. Щоб кінь був смирнішим, підгодовують зерном та цукром. Розподіляють ролі: обирають посівальників, віншувальників і поводиря коня. Для коня парубки плетуть вінок, переважно з гілок туї, кетягів калини чи горобини, і прикрашають паперовими квітами, колоссям пшениці.

271781608_1484560618612320_350691889832992027_n (Copy)

Зрання 13 січня парубки чистять, миють коня, прикрашають квітами, накидають на нього покривало, на шию чіпають хомут із дзвіночками, на голову – обрукєнку (уздечку), а також зав’язують хустку та одягають вінок із новорічними гірляндами. Водночас грають музики, колядують.

- Опівночі парубки вирушають по селу. Ходять по тих оселях, де є незаміжні дівчата на виданні. У ватазі завжди є парубки, яким подобаються дівчата з тих осель, до яких вони ходять засівати. Під вікном музики грають марш. Дівчина запрошує колядників до хати. Першим заходить посівальник з торбиною через плече, у якій зерно, цукерки, горіхи, гроші й засіває. За ним – колядники, поводир заводить коня. Під час колядування та віншування дівчина (поводир, господар оселі) годують коня заздалегідь приготованим сіном, зерном та калачем. Опісля, коли коня виводять із світлиці, музиканти грають два танці ‒ вальс і польку (або фокстрот). Хлопець із ватаги, якому до вподоби незаміжня дівчина, запрошує її до танцю. Потім парубок веде дівчину на подвір’я, садить на коня і разом вони виїжджають за ворота. Це символізує: невдовзі дівчина вийде заміж і покине батьківську домівку, - йдеться у дописі.

271844141_1484560571945658_1073206294925234507_n (Copy)

Обряд засівання з конем у цьому селі триває аж до ранку, допоки не обійдуть оселі всіх дівчат-виданниць. Також вступають до сільської ради та крамниць, але коня не заводять. Наостанок йдуть до церкви. Святкові Богослужіння на Василя у Вістрі розпочинаються тільки після того, як парубки засіють і заколядують в обох храмах. А ввечері молодь забавляється у сільському клубі.

271882560_1484560628612319_6261301171313685205_n (Copy)

Існує повір’я: якщо кінь у хаті наслідить, то дівчина того ж таки року неодмінно вийде заміж. Такого старовинного обряду здавна дотримуються у Вістрі. Так повелося споконвіків і триватиме далі. Обряд засівання з конем дійшов до наших днів завдяки тому, що його шанобливо передавали з покоління в покоління. Діди та батьки самі ходили засівати і колядувати, а тепер навчають синів та внуків. Навіть за радянської влади, під час заборони, обряд «Засівання з конем» продовжували відтворювати. Частину «засіяних» коштів передають на церкви.

Наостанок зазначають, що в селі не пам’ятають звідки бере початок цей обряд засівання. На думку місцевих жителів, він пов’язаний із рільництвом, а його головним символом, як і здоров’я, щастя, сили та прибутку, завжди був кінь.

Також закликають зберігати давні традиції, які нам передались від наших пращурів.

271861279_1484560708612311_6749547136762288985_n (Copy)

271888281_1484560538612328_7230125424736216988_n (Copy)

Фото з допису

Це цікавоФотоТернопільщинамолодьТеренСтарий Новий ріккіньдавні традиціїзасіваннязбережено обрядс. Вістря