Сама НЕ винна: чому суспільство толерує насильство над жінками і як цьому протистояти

“Сама винна”, “Не треба було туди йти”, “Не так одягнулася”, “Занадто розфарбована” - такі фрази неодноразово можна почути на адресу жінок, яких скривдили чи зґвалтували. На жаль, ситуація не змінюється десятиліттями, і в сучасному світі жінки не можуть почуватися настільки ж безпечно, як чоловіки. 

Днями всю країну сколихнув випадок насильства над дівчатами, яких юнаки під час вечірки накачують алкоголем та, ймовірно, наркотиками. Непритомних дівчат знімали на відео, яке оприлюднювали в соцмережах і закритих телеграм-каналах. Поліція вже встановила фігурантів, їх місце перебування та провела у них обшуки. Як повідомив Офіс генпрокурора, двом блогерам вручили підозру. Однак лише за розповсюдження порнографічного контенту. За це загрожує до 7 років ув'язнення.

Читайте також:  Як ексгравець тернопільської «Ниви» виявився причетним до скандалу з вечіркою Києві.

У насильстві завжди винен кривдник

Ця історія набула великого розголосу в соцмережах. Багато жінок діляться своїми історіями і зізнаються, коли подібне сталося з ними, вони нікуди не скаржилися, нікому про це не розповідали, адже боялися осуду. А кривдникам все зійшло з рук. Після оприлюднення фотографій та деталей історії у соцмережах розпочався флешмоб: #дівчата_мають_право_казати_ні. Однак вражає те, що чимало коментаторів досі вважають, що дівчата, які були на вечірці з алкоголем і наркотиками самі винні у всьому, що з ними сталося.  

Відреагувала на подію заступниця керівника МВС Катерина Павліченко.

Переглянувши численні коментарі під дописами публічних осіб, мене також вразило, що окремі особи звинувачують дівчат у тому, що з ними трапилося. Тож хочу ще раз наголосити — жодна людина у світі не має права вас кривдити. Постраждалі не можуть спровокувати акт насильства, у цьому завжди винен кривдник, — написала вона на своїй фейсбук-сторінці. 

Практична психологиня проєкту Support ME Ольга Шевніна наголошує, що в агресії завжди і тільки винуватий кривдник.

Більшість жертв сексуального насилля почуваються винними в тому, що сталося. Одні дорікають собі за те, що нібито накликали біду занадто відвертим одягом та спокусливою поведінкою. Інші картають себе за перебування в той час, у тому місці й нездатність захиститися чи втекти. Але найболючішим для потерпілих є навіть не сам травматичний досвід, а відсутність підтримки з боку близьких та належної реакції суспільства. Адже останньому, за статистикою, більш притаманно звинувачувати жертву, а не ґвалтівника. Але ні, ви не могли нічого змінити. Ні, ви не винні й жодним чином не спровокували інцидент. Так, після пережитого ви й досі заслуговуєте на любов, кохання та те життя, про яке ви завжди мріяли. Тому за медичною допомогою обов’язково має слідувати допомога психологічна, - радить психологиня.

#дівчата_мають_право_казати_ні

Водночас у соцмережах підняли проблему браку сексуальної освіти серед молоді. 

Потрібно виховувати хлопців. Вчити їх питати дозволу доторкнутися до дівчини. І також розуміти відмову, - наголошує відома телеведуча Ярослава Кравченко, саме після її допису про вечірку у Києві поліція розпочала перевірку. 

Суспільство часто засуджує жінок, які відверто одягаються чи якось не так, на чиюсь думку, себе поводять. Це гендерна дискримінація, стереотипи і упередження, які заважають людині знайти своє місце в житті, якнайповніше реалізуватися та почуватися вільно. Суспільство висуває до жінок вимоги, які суперечать одна одній, зазначає гендерна експертка Анна Довгопол:

У нашому суспільстві жінка має бути зручною для чоловіка. Тобто вона має бути гарною, але не дуже, щоб інші чоловіки не дивились на неї. Вона має бути сексуальною, але не занадто, бо тоді її вважатимуть “проституткою”. Розумною, але не занадто. Заробляти кошти, але не більше ніж чоловік. І так далі, і так далі. При цьому до чоловіка в основному лише одна вимога – його ресурсність. Тому й маємо таку ситуацію.

Жінка має повне право розпоряджатись своїм тілом. Тільки їй вирішувати, що одягати, яке татуювання чи макіяж зробити. 

Жінка має право носити відвертий одяг, бо їй так подобається. Вона має право напитися, бо так воліє її душа. Вона має право любити секс і мати 100 партнерів, бо це її особиста справа. І коли вона каже «ні», то це «ні», бо вона перш за все людина,- наголошує на свої інстаграм-сторінці блогерка і письменниця Катя Бльостка. 

Що робити, якщо фото чи відео розповсюдили без дозволу

Відповідно до статті 308 Цивільного кодексу України фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), батьків, братів та сестер. 

Що робити в тому випадку, коли фото чи відео непристойного характеру вже оприлюднені, пояснює речник головного управління Нацполіції в Тернопільській області Сергій Крета. 

Потрібно обов’язково звернутися до адміністрації сайту, на якому фото чи відео було опубліковано. Якщо вони не реагують, подати заяву до поліції, аби вплинути на дії порушника. Кіберполіція розпочинає працювати із сервером, встановлює особу, яка розповсюдила фото чи відео й видаляють їх з соцмереж, - пояснює він. 

Якщо людині, чиї права порушено, нанесли суттєву моральну шкоду, потрібно звернутися до суду загальної юрисдикції для відшкодування завданих збитків. 

Шантаж інтимними світлинами чи відео також вважається злочином, який тягне за собою кримінальну відповідальність.

Якщо шантажують, тоді також потрібно звернутися в кіберполіцію і написати заяву, вони реєструють та відкривають кримінальне провадження. Після цього проводитимуть оперативні заходи, щоб запобігти оприлюдненню світлин та відео, - каже Сергій Крета. 

Куди звертатись у разі зґвалтування

Якщо ви постраждали від сексуального насильства, потрібно звернутися до поліції та написати заяву на кривдника. Також варто звернутись до лікаря, щоб у разі потреби зафіксувати тілесні ушкодження та їхню тяжкість.

В Україні також працює гаряча лінія, яка приймає виклики пов’язані з сексуальним насиллям та домаганнями: 116 123 або 0800 500 335. 

Повідомляти про сексуальні домагання і насильство можна на гарячу лінію асоціації «ЮрФем» за телефоном: 068-145-55-90. Постраждалі тут зможуть отримати безкоштовну психологічну та юридичну допомогу.  

Фото з відкритих джерел, Національної поліції України