Ця жінка з Тернопільщини закохалась у мед. І вас у нього закохає (фото)

Пасічниця Наталка Потурай із Великих Бірок Тернопільського району називає себе закоханою в магію меду і каже, що знайшла у ньому свій затишок.

Пасікою займається вже п’ятий рік разом із чоловіком. Починалось все із саду та п’ятьох вуликів бджіл. Крилаті подружжю так сподобались, що тепер їх понад 80 сімей. Спершу меду вистачало тільки для своїх потреб, зараз мріють, щоби хобі перетворилося у бізнес. Нині в арсеналі пасічників різноманітні меди — від традиційного до крем-меду з оригінальними інгредієнтами на кшталт вишні, манго, лимона чи імбиру, а ще — яблучно-медовий оцет, свічки та інші продукти бджільництва. До речі, пані Наталія ще й займається апітерапією — закінчила спеціальні курси та час від часу підліковує собі спину, але за інших не береться, каже, іншими мають займатись лікарі, бо це велика відповідальність.

Аби дізнатись про все це детальніше, я поспілкувалась із Наталкою Потурай.

Основи вибору та зберігання меду

— У які особливості меду ви закохались?

— Я закохалася у мед за те, що він різний, він майже ніколи не буває однаковим. На мед впливає погода, рослини, що квітують довкола пасіки. Навіть якщо пасіка перебуває на одному місці, щороку мед може мати інші відтінки смаку.

— Якось ви писали у Фейсбуці, що пробували евкаліптово-вересовий мед. Які ще екзотичні смаки вам траплялись?

— Поки він був найекзотичнішим із тих, які смакувала. Цей мед зібрали бджілки у горах між Іспанією та Португалією. Виготовити такий в нас нереально, бо ж рослини не є типовими для нашої кліматичної зони. Вересовий мед можна знайти і в нас, проте його дуже мало.

— Розкажіть кілька хитрощів, пов’язаних із медом — як найліпше його застосовувати, де зберігати? На що звернути увагу при виборі меду? Мед із яких квітів особливо корисний?

— Найбільша хитрість — це, напевне, любити мед (усміхається — А. З.). Багато хто радить вживати його зранку натщесерце, та особисто я натщесерце п’ю звичайну теплу воду, а потім вже воду, в якій розчинена чайна ложка меду, часто додаю ще столову ложку домашнього яблучно-медового оцту. Загалом тішуся, що все більше людей відмовляються від цукру, надаючи перевагу медові. Звісно, якщо є схильність до надмірної ваги, то й медом захоплюватися не варто, проте, якщо зайва вага не турбує і немає алергії, то краще ложка меду, ніж магазинна цукерка.

Зберігати мед, як і більшість продуктів, краще у скляних банках і, звісно ж, кришка має щільно прилягати до банки. Мед вбирає вологу та запахи, тому, якщо залишити його відкритим поряд із оселедцем, то можна отримати досить оригінальний результат, лише не факт, що він усім смакуватиме. Ще одне правило, якого варто дотримуватися — набирати мед чистою ложкою, аби у нього не потрапляла волога, бо так мед почне бродити. Якщо, приміром, ви з’їдаєте літр меду за місяць, то краще його розкласти у маленькі баночки, а якщо за тиждень, то навіть правило чистої сухої ложки не є таким критичним.

Обираючи мед, варто звертати увагу на його смак і аромат. Але якщо ви не є сильним знавцем меду, то це не сильно допоможе, бо, як я казала, мед дуже різний і кожен сорт має свої особливості. Наприклад, багато хто каже, що липовий пахне м’ятою, аромат гречаного досить різкий, а акацієвий —дуже нейтральний. Якщо купуєте мед у магазині, то зверніть увагу на його консистенцію. До прикладу, зараз лише акацієвий може бути рідким, інші повинні бути закристалізовані. Я прихильниця ідеї, що мед треба купувати у того, кому довіряєш.

Щодо користі меду — він корисний весь. Поширена думка,що найкращий із різнотрав’я, бо там зібрані корисні властивості великої кількості квіток. Але кожен сорт має свої особливості. Липовий найкраще допомагає при застудах, гречаний має в складі залізо, тож народна медицина рекомендує його при анемії та негараздах із серцем, соняшниковий допомагає при порушеннях обміну речовин, золотарниковий рекомендують при захворюваннях сечостатевої системи… Ну і звісно, кожен сорт меду позитивно впливає на імунітет, адже містить магічне поєднання вітамінів, макро- і мікроелементів, які легко засвоюються.

Кому крем-меду?

— Для виготовлення крем-меду ви використовуєте спеціальне обладнання, його приготування досить тривале — близько тижня. Розкажіть, навіщо стільки зусиль, які переваги крем-меду?

— Його найбільша перевага у м’якій консистенції. Всі сорти меду, крім акацієвого, обов’язково кристалізуються — це природній процес, який свідчить про натуральність і зрілість продукту. Проте це не дуже зручно у використанні, бо ж хочеться намастити мед на хліб чи тост. Кремування меду — це доведення його до зручної для споживання консистенції. До речі, під час кремування смак і аромат меду стають ніжнішими та м’якшими. Ця методика давно використовується в світі, і я радію що в Україні вона також набирає популярності. Правда, часом кремують мед хто як придумає — і блендером, і промисловим міксером. Але для правильного кремування важливо робити це повільно, а спеціальне обладнання у цьому дуже допомагає.

— Ви додаєте до нього різноманітні інгредієнти. Лимон й імбир досить традиційні поєднання. Розкажіть про незвичні складники.

— Незвичні — це і манго, і ківі, і вишня, і полуниця, та й  мед із кавою досить незвичний, проте дуже смачний.

— Як тестуєте нові смаки? Звідки приходять ідеї несподіваних поєднань?  

— Нові смаки даємо спробувати друзям, коли вони дають добро, пропонуємо й іншим. Ідеї приходять звідусіль. Мені часом здається, що я б усе, що є, змішувала б із медом (сміється — А. З.).

Оцет, свічки і трішки ужалень

— До пилку та маточного молока, гадаю, люди вже звикли, а ось яблучно-медовий оцет — щось нове. Які його властивості?

— Яблучний оцет досить відомий продукт, його можна побачити навіть у магазинах, але маю підозру, що там не лише яблука. Я є роблю оцет із яблук із власного саду, додаю воду, мед, родзинки та житні сухарі.

Яблучний оцет почили робити ще за царя Гороха, його використовували для дезінфекції ран, лікування кишкових інфекцій, детоксикації організму, робили компреси при гематомах. Він має протизапальні, антисептичні, протигрибкові властивості.

Зранку люблю до медової води додати ложечку оцту, виходить смачний, ледь кислий напій.

— У чому переваги воскових свічок над парафіновими? Чому вам цікаво їх виготовляти? Чи користуєтесь ними в побуті? 

— Основна перевага воскової свічки це, звісно ж, її натуральність. Парафін — один із нафтопродуктів, віск — повністю натуральна речовина. Його виробляють спеціальна залози бджіл.

Плавлячись, парафін виділяються токсичні сполуки. Звісно, якщо запалювати таку свічку раз на оказ, то шкоди особливої не буде, а от якщо ви любите робити це часто, то краще обирати воскові. Під час їхнього горіння приміщення очищується від мікробів, бактерій і неприємних запахів. Такі свічки мають неповторний аромат меду, тому їх ще називають медовими. Їх іншою перевагою є те, що такі горять довше, ніж парафінові, хоча останні мають більшу палітру кольорів.

Чому люблю їх виготовляти? Бо обожнюю запах теплого воску — він для мене особливо ніжний. Звісно, часто їх використовую у побуті. Це не обов’язково має бути романтична вечеря, часто запалюю свічку, щоби заспокоїтися, зібрати думки докупи.

— За допомогою апітерапії ви підліковуєте спину. Розкажіть, як ще бджоли можуть допомагати людям боротись із хворобами?

— Спину систематично собі підліковую, а точніше — знімаю больовий синдром. А загалом апітерапія має дуже широке застосування. Найперше, звісно, позбавляє болю в суглобах, підвищує імунітет, бджолині вжалення рекомендують при поліартритах, розсіяному склерозі, наслідках інсульту. Але варто пам’ятати, що може бути алергічна реакція на бджолине вжалення і наслідки можуть бути гірші, ніж просто неприємні. Тому я б не рекомендувала займатися самолікуванням. Лише практикуючий лікар-апітерапевт, на щастя, вони у нас є, знає, як діяти у випадках алергічних реакцій.

Бджілки на одязі й вдома

— У себе на сторінці ви писали, що вам дуже подобаються бджоли. Чим саме?

— Бджоли одні з небагатьох тварин, які людині не вдалося одомашнити — вони не впізнають господарів, їм за великим рахунком немає діла до людей і це певною мірою чіпляє і заворожує. У них свій уклад життя, злагоджена ієрархія, чіткі закони. Вони єдині виробляють смачний, корисний та насправді магічний продукт. Адже мед можна їсти, можна пити, ним можна лікуватися, можна використовувати у косметології — це заворожує та захоплює.

— У вас є колекція речей, котрі нагадують про крилатих комах, тож розкажіть про цю колекцію.

— О так, маю багато дрібничок на бджолино-медову тематику. З особливих речей це брошки: з бісеру та фетру, вив’язана в техніці амігурамі, одну подарував син, кілька отримала від подруг — одна з них просто велетенська, інша — «Макдональдсу», одну з нетерпінням очікую від подруги, яка виготовила її спеціально для мене. Є у мене й скляні бджілки. Я взагалі дуже люблю скляні фігурки й бджілки у цій колекції займають почесне місце. З дня на день маю отримати чашку з дуже крутою ліпкою з полімерної глини на медову тематику від тернопільської майстрині. Дуже тішуся, коли знайомі скидають мені посилання на тематичні штучки. З останнього — журнальний столик із дуба та ебоксидної смоли, оздоблений під чарунки з медом. Він неймовірно крутий і, можливо, колись з’явиться у нас вдома. Маю також кілька м’яких іграшок бджілок, друзі та знайомі часом навіть на секонді купують щось таке, і це мені додає настрою та натхнення. Ще багато чого хочу і сподіваюся, з часом втілю мрії.

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото надані Наталкою Потурай