Зима у міжвоєнному Кременці (фото)

Старі фото овіяні певною романтикою. Здається, все на них красивіше та краще. Зимові краєвиди, як із казки, — гори білого снігу, надто ж коли облямовані давніми стінами та присмачені архітектурними «надмірами».

Так на фото Кременця тридцятих років. Надто ж на фото майстрів. Як ось на світлинах Генриха Германовича (1912-1992 рр.). Народився у Вільно (нині — Вільнюс). Цей відомий польський фотограф, чиї виставки відбувалися в багатьох країнах, певний час творив у Кременці. Наприкінці 30-их років минулого століття він працював у тутешньому ліцеї, був завідувачем фотолабораторії Кременецького краєзнавчого музею. В перші роки Другої світової війни Генрик Германович і відомий фотограф Станіслав Схейбаль заснували у місті фотосалон «Мистецтво». Проілюстрував світлинами книги-альбоми «Кременець», «Чудове рідне місто Юліуша Словацького», «Місто великої туги» (усі – Кременець, 1939). Від 1945 року мешкав у Кракові.

Генрих Германович із захопленням фотографував Кременець. «Генрик Германович, талановитий молодий польський фотохудожник, з’являється у Кремецькому ліцеї в 1937 році. Учень всесвітньовідомого майстра художньої фотографії Яна Булгака, він належав до віденського фотосередовища та приїхав до Кременця в час злету своєї творчості...

Вибором сюжетів і м’якою технікою саме він найближчий до французьких імпресіоністів. Найбільше знімків та негативів збереглося у фондах Кременецького краєзнавчого музею, серед кременецьких колекціонерів, на листівках із видами міста та у виданнях«, — писала дослідниця Олександра Панфілова.

На сторінці Kremenicer Łeben Kremenicer Łeben опубліковано ряд фотографій Генриха Германовича. Засновниця сторінки Ірина Дан-Коен, котра народилася в Кременці, а нині мешкає в Берліні, й вишукає матеріали, котрі розповідають про історію Кременця, допомогла підібрати цікаві фото.

На них ретро-місто, чиїми вуличками цікаво «помандрувати« довгими вечорами, вглядаючись у деталі на фото. На них постають як куточки міста, котрі можна впізнати, так і ті, котрі втрачені назавжди. Дібрані фото зроблені в 1938-1938 роках, у час тої «прекрасної епохи», коли загроза Другої світової ще не нависала, світ був чистий та прекрасний (умовно).

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото з відкритих джерел