27 липня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
промисловець, меценат Климентина Авдикович-Глинська (1884 р., м. Копичинці, нині Гусятинського району – 10. 10. 1965 р., м. Відень, Австрія);
педагог, тренер, спортивний діяч Богдан Білоус (1940 р., с. Тростянець Бережанського району);
фінансист Ярослав Висоцький (1961 р. н., с. Велика Плавуча Козівського району);
вчений у галузі інформаційно-вимірювальної техніки, доктор технічних наук, професор Петро Євтух (1941 р. н., с. Печірна, нині Лановецького району);
інженер-енергетик, есперантист Леон Зімельс (1911 р., м. Краків, нині Польща – 1985 р., м. Тернопіль);
вчений у галузі математики, доктор технічних наук Володимир Лукович (1934 р. н., с. Жеребки Королівські, нині с. Жеребки Підволочиського району);
тернопільський скульптор Іван Мулярчук (1930 р. н., с. Острожець Млинівського району Рівненської області)
господарник, громадський діяч Іван Павлик (1895 р., с. Слобідка, нині Теребовлянського району – 14. 01. 1956 р., с. Попівці, нині Заліщицького району);
етнограф, педагог, черниця Чину сестер Василіянок Северина Париллє (1884 р., с. Настасів, нині Тернопільського району – 02. 02. 1941 р., с. Струсів, нині Теребовлянського району)
науковець, громадський діяч, редактор, кандидат історичних наук, директор Державного архіву Тернопільської області Федір Полянський (1977 р. н., с. Висічка Борщівського району);
археолог, кандидат історичних наук Володимир Савич (1923 р., с. Ігровиця, нині Тернопільського району – 1995 р., м. Львів);
вчений у галузях медицини і психології, доктор медичних наук, професор Сергій Ситник (1956 р. н., смт Петропавлівка однойменного району Дніпропетровської області);
педагог, перекладачка, культурно-громадська діячка Ольга Ситник-Сліпа (1894 р., містечко, нині с. Струсів Теребовлянського району – 06. 10. 1976 р., смт. Мельниця-Подільська Борщівського району);
вчений у галузі історії, педагог, доктор історичних наук, професор Генріх Стронський (1952 р. н., с. Панасівка, нині Підволочиського району);
лікар-терапевт, громадська діячка Дарія Чубата (1940 р. н., м. Тернопіль);
польський літературознавець, перекладач, педагог Алоїз Штайнер (1849 р., с. Кенчик поблизу м. Краків, Польща – 17. 01. 1934, м. Бережани).
Цей день в історії Тернопілля:
Під час облоги Збаража 27 липня 1649 р. козацько-повстанські частини з татарами провели генеральний наступ, після чого шляхетське військо і мешканці Збаража опинилися в дуже скрутному становищі. Обложені їли трупи коней, котів, собак, мишей, а потім шкури з возів, ремені, взуття. Голод почався й серед черні, яку козаки і татари гнали на приступ фортеці списами і нагайками; також під час штурму козаки прикривалися від панського вогню хлопами, в котрих на грудях висіли торби з піском. Натомість взаємні вороги – професійні вояки: шляхта, жовніри, козаки й татари під час коротких пауз у бойових діях вели між собою приятельські розмови, частувалися тютюном, як про це свідчить щоденник облоги Збаража.
1672 р. с. Збриж Борщівського району відвідав німецький мандрівник і дипломат Ульріх фон Вердум, який залишив у щоденнику опис містечка.
У районі Тернополя військових частин до 27 липня 1914 р. було мало, охорону міста забезпечили ландштурмівці й жандармські пости.
1914 р. відбулись перші бойові зіткнення на півночі Тернопільщині, коли 9-та кавалерійська дивізія 3-ї армії перейшла кордон біля Нового Олексинця на Кременеччині та вступила у бій із австро-угорськими частинами біля Заложців (нині смт Залізці) спільно з переведеною з Тираспольського напрямку 10-ю кавалерійською дивізією генерала Ф. Келлєра.
1920 р. Борщів захопила Червона армія.
1920 р. в Гусятин вступив 369-й полк 41-ї дивізії Червоної армії, в якому служив у редакції дивізійної газети майбутній український поет Володимир Сосюра.
1941 р. на велелюдних Зборах українців Тернополя та околиць було ухвалено резолюцію про підтримку Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 р. у Львові.
1945 р. у лісі поблизу с. Мишковичі, нині Тернопільського району внаслідок бою з НКВС загинули окружний референт пропаганди ОУН Богдан Лісовий та його охоронець Іван Слободян.
1946 р. у с. Ішків Козівського району вбили другого секретаря РК КП(б)У Мурахова.
1947 р. біля міста Монастириська геройськи загинули, підірвавши себе гранатами, вояки УПА Василь Галюк (“Грім”; із с. Бариш Бучацького району), Катерина Гоцуляк (“Уляна”; із с. Губин Бучацького району) та Мирослав Круподра (“Тарас”; із м. Монастириська).
1949 р. в с. Васильківці Гусятинського району вояки УПА ліквідували дільничного уповноваженого МВС і уповноваженого райкому КП(б)У.
2014 р. під час війни на сході України (АТО) загинув український військовик, боєць батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня, уродженець Заліщиків Орест Квач.
В Україні сьогодні немає професійних та релігійних свят.
Король американського і світового фастфуду вважається непрямим вихідцем із Гамбурга — німецького міста, яке й дало назву цьому знаменитому бутерброду. Його вперше продали 27 липня 1900 року місті Нью-Хейвені. Саме ця дата і вважається Днем народження гамбургера. Створив перший гамбургер американський гастроном Луї Лессінг. Він поклав традиційний німецький біфштекс між двома круглими булочками, щоб його було зручно їсти. Потім Луї додав до бутерброду соус і поклав лист салату. Таким гамбургер пізнала Америка, а потім і весь світ.
У 1904 році гамбургер отримав визнання на Всесвітній виставці в Сент-Луїсі. 30 років знадобилося йому, щоб відвоювати симпатії американців у хот-догів та італійської піци. Рівно через 30 років після його народження в Канзасі було відкрито першу мережу закусочних, в меню яких був гамбургер. Причому він вважався основною стравою.
А увінчала успіх гамбургера поява в 1948 році мережі ресторанів швидкого харчування McDonald's. Тепер гамбургер і McDonald's є нерозривними символами США.
Іменини сьогодні святкують Степан (Стефан).