Новини аграрного сектору

Вартість весняно-польових робіт збільшиться на 40%

Цього року посівна в розрахунку на один гектар буде дорожчою на 15-20%, а загальна вартість весняно-польових робіт вийде щонайменше на 40% більшою за минулорічну, зазначив спеціаліст-аналітик інформаційної компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький в ексклюзивному коментарі для Kurkul.com.

- Окрім росту витрат на гектар через девальвацію гривні, на підсумкову вартість посівної кампанії вплине те, що осінь була посушливою і близько 1 млн. га не були засіяні озимими, тому їх треба буде засівати зараз. Якщо під врожай 2015 р. було засіяно більше 8 млн. га озимини, то під наступний – лише 7,1 млн. га, а отже, площу ярового сіву потрібно буде збільшувати, — говорить він.

Натомість, на думку експерта, такий ріст витрат на посівну – не найгірший варіант з усіх можливих. Вартість могла б бути й більшою, але її стримали падіння світової ціни на нафту, стабільність ПММ та незмінність заробітної плати в більшості аграріїв.

- З приводу посівного матеріалу. Буде переорієнтація з імпортного на більш дешевший український. Також деякі світові виробники перенесли й збільшують частину виробництва насіння в Україні, а ціна виробленого у нас насіннєвого матеріалу менш залежна від курсу долара, — вважає Ярослав Левицький.

У середніх фермерських господарств є три виходи — експерт

Погані новини для середніх господарств: їм потрібно або розширюватися, або виходити з ринку, або орієнтуватися на нішеві культури.

Про це повідомив економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак в ході свого виступу на аграрній конференції «Мільйон з гектару», що відбувається сьогодні у Львові.

- Коли з’являється якийсь масовий ринок як, наприклад, швидко зростаючий світовий ринок зерна, це говорить про те, що маленькі господарства відмирають. Але, з іншого боку, з’являється багато можливостей для інших ніш. В світі споживачі завжди шукають якісь нові продукти харчування. З’явилася така категорія як «супер-продукти» — вихід продуктів, популярних тільки на певній території. Ще одна тенденція — механізація. З’являються перші роботи для збирання садової суниці, цитрусових. Людина, працюючи директором підприємства, може тепер без необхідності контролювати велику кількість працівників, займатися фермерством за сумісництвом, — розповів Андрій Ярмак.

Фермерам залишається або боятись подібних світових тенденцій або користуватись ними.

Парламент заборонив Держгеокадастру «дерибанити» державні землі

Верховна Рада прийняла законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», що передбачає заборону передачі земель сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів без державних аукціонів, повідомляє AgroPolit.com.

- Це означає, що зменшено кількість лазівок безаукціонного виділення до сьогоднішнього дня. Основна маса землі продаватиметься тільки на аукціонах. Кількість можливостей для «дерибану» землі стало менше. Йдеться про «страховку» для 200 тис. га державних земель, — повідомив в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com народний депутат від БПП Микола Кучер.

За його словами, Держгеокадастр тепер «смоктатиме лапу». Нагадаємо, що саме ця структура розпоряджається наразі усіма державними землями.

- Тепер, якщо ви хочете отримати державну землю, щоб бути фермером, або побудувати оптовий ринок, то — вперед на аукціон. Частина корупційних схем подолана! - говорить експерт з аграрних питань Мар’ян Заблоцький.

- На жаль, практично всі землі резерву і запасу за останні роки роздані. Закон прийнятий із запізненням на 3—4 роки. Залишилися державні землі, які знаходяться у постійному користуванні державних підприємств, установ і наукових закладів. Це декілька мільйонів гектарів. По законодавству їх не можна віддавати в оренду, а значить — отримувати орендну плату. Тут ціна питання – декілька мільярдів гривень і надаються вони за різними схемами у користування іншим сільгосптоваровиробникам. Навести тут порядок, виявляється, уже з десяток років «слабо», — так оцінив прийнятий Радою документ радник міністра внутрішніх справ, народний депутат VII скликання Михайло Апостол.

Огляд підготував Орест Сарматський