Храмові празники на честь Архистратига Михаїла святкують сьогодні в Заліщицькому районі одразу у трьох церквах Української православної церкви Київської патріархату.

Найстаріша з них – церква святого Михаїла у Новосілці. Історичні дані про неї зібрав місцевий житель Василь Заєць.

- Перша згадка про храм у Новосілці у літописах згадується 1700 року, - каже він. - До 1900 року в селі була дерев’яна церква. 1849 року розпочалося будівництво нової кам’яної мурованої церкви, яку закінчили будувати і освятили у 1900 році. Нова церква замінила дуже стару дерев’яну церкву, залишивши назву Святого Михаїла. Метричні книги в церкві велись, починаючи з 1709 року.    

Отож, в ніч з третього на четверте серпня 1770 року було побудовано придорожню капличку. Її назвали на честь Святої Магдалини, покровительки хворих. Капличку ранком освятив отець Павло Нестерович.

Одній жительці села приснився віщий сон, мовляв, якщо за одну ніч буде побудована капличка, то епідемія чуми, яка лютувала в селі, зупиниться. Священик благословив на цю добру справу. І справді сталось чудо. Мор в селі зупинився. Нову капличку на старому місці у 1952 році було варварськи знищено. Її відновили у червні-липні 2002 року. 

У 1838-1861 роках тут служив Теодор Курбас, рідний дядько Леся Курбаса, відомого актора, режисера, який загинув у сталінських таборах. Збереглися дані і про Василя Кархуту, який служив тут на початку минулого століття. Він - будівничий церкви, помер в селі, а похований у Львові. Його син Спиридон Кархута -  всесвітньовідомий вчений, богослов.

Служив у церкві і Омелян Боярський, чоловік української поетеси Климентини Попович-Боярської. Розстріляний більшовиками 5 липня 1941 року.

Ще цікавий факт. У квітні 1948 року біля церкви було посаджено три берести - “Берести свободи” або, як їх ще називають, “Хрести свободи” на честь скасування панщини. Було встановлено шестиметровий хрест, який зруйнували під час Першої світової війни у 1914 році. Його відновили і на тому ж місці встановили кам’яний хрест, який варварськи знищила місцева влада у 1952 році. Відновлений у 1993 році.

Кілька слів про іконостас. Його виготовили у Коломиї, у 1879 році. Декілька разів його реставрували, незважаючи на це, він добре зберігся.  При вході до церкви, зліва, намальовано образ “Пекло і Рай”. На ньому зображено о. Омеляна Боярського в центрі з хрестом в руках. На честь 1000-ліття хрещення Русі біля цекрви встановлено високий дубовий хрест, поруч є могила отця Омеляна Боярського.

«Наша церква трохи молодша від храму у Новосілці, - розповів священик із храму Святого Архистратига Михаїла у селі Литячі отець Володимир. - Церкву було збудовано 1828 року. У 1969 році її закрили через утиски тодішньої влади. Через двадцять років її таки відкрили та дозволили проводити богослужіння. На пожертви церковного хору біля храму було поставлено скульптуру Святого Архистратига Михаїла».

А от у селі Бедриківці першим храмом спочатку була звичайна хата під солом’яною стріхою, збудована у 1707 році. У 1883 році вимуровували нову церкву і дали їй ім’я Святого Михаїла. У Львівському національному музеї є згадка про Бедриківську церкву, як маєтність пана Яна Потоцького. Було куплено два дзвони вартістю 9 талерів.

«Не обминули церкву часи атеїзму. Церкву закрили на 28 років, - розповів священик Василь Вирозуб. - Тодішня влада хотіла зробити з церкви склад або музей і люди начебто хотіли музей, але насправді вони хотіли зберегти будівлю. Завдяки покровителю Михаїлу парафіяни дочекали того дня, коли ми всі разом переступили поріг своєї святині».

…Нині три церкви, як ті три берести біля храму у Новосілці, міцно стоять на тернопільській землі, збережені парафіянами та їхнім покровителем – Святим Архистратигом Михаїлом.

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора та з відкритих джерел