«Доброго дня, редакціє газети «Свобода». Пише до тебе жителька Тернополя Соломія Іващук. У мого чоловіка недавно трапився дуже неприємний інцидент із водієм таксі. Одні кажуть, винні у ньому ми, інші ж, навпаки, звинувачують таксиста. Тому я вирішила написати в газету, а ви вже з допомогою спеціалістів нас розсудите.

     Отже, було це три тижні тому. Чоловік працює завскладом на одній із продуктових гуртовень. Того дня у нього була ревізія. Він допізна затримався на роботі. Коли глянув на годинник, уже була перша ночі. Змушений був викликати таксі. Зателефонував мені, мовляв, не хвилюйся, уже їду, за кілька хвилин буду вдома. Я спокійно лягла спати. Та через якийсь час прокинулась. Дивлюсь – уже минула година, а його ще нема. За той час вже пішки можна було дійти. Я перелякалась, почала телефонувати до чоловіка. Він сказав, що їздить із таксистом і шукає, де можна розміняти 100 гривень. Я наробила крику, щоб таксист віз його додому. У мене були дрібніші купюри.

     Винесла гроші. Даю таксистові двадцятку. А він мені: «Ваш чоловік наїздив на тридцять п’ять гривень!»  Я ж не розгубилася і відповіла, що це не чоловік «наїздив», а він, таксист, бо не мав розмінної купюри, і за це ми йому платити не збираємося. Почалася сварка. Чоловік ледь не дав таксистові по фізіономії. Я ледве їх розборонила. На щастя, все обійшлося.

     Скажіть, будь-ласка, що це за сервіс? Як поводитися, бо таке таксисти дозволяють собі не вперше, і думаю, не востаннє. Дякую!

     Соломія Іващук

     м.Тернопіль»

     Ми із цим листом звернулися в Управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області і отримали відповідь:

     – «Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176, визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їхнього багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є   обов’язковими   для   виконання   організаторами регулярних перевезень,  замовниками  транспортних  послуг  (далі  – замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

     Відповідно  до п.92 зазначених Правил розрахунки за послуги таксі здійснюються після закінчення перевезення. На вимогу пасажира видають чек із зазначенням вартості проїзду.

     Питання розрахунків регулюється Постановою КМУ від 15.06.2006 р. №833 «Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів».

     Пунктом 22 встановлено:  розрахунки  за  продані  товари  та надані послуги можуть здійснюватися  готівкою   та/або   в   безготівковій   формі   (із застосуванням  платіжних  карток,  платіжних чеків,  жетонів тощо) відповідно  до  законодавства.  Разом  з  товаром  споживачеві в обов’язковому порядку має бути виданий розрахунковий документ установленої форми  на  повну  суму  проведеної  операції,   який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.

     Пункт 23 передбачає, що касир чи інший працівник,  (у цьому випадку – таксист), з яким споживач розраховується за товар, під час проведення  розрахунку  повинен  чітко назвати суму, що підлягає сплаті, а також суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо, на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки чи послуги, назвати споживачеві належну йому суму решти й видати її разом із розрахунковим документом. Також зобов’язаний  приймати  без обмежень банкноти і  монети  Національного  банку (також пам’ятні, ювілейні монети,  зношені банкноти і монети),  які є засобами платежу,  за номінальною вартістю,  а також забезпечувати наявність банкнот і монет для видачі здачі.

     Нас запевнили, що не варто зважати на вислови: «Не маю здачі!», «Йдіть розміняйте гроші» тощо. Ви отримали послугу, заплатили за неї, і вам зобов’язані дати решту.