Українські діти по-своєму наближають довгоочікувану Перемогу. Вони волонтерять, беруть участь у благодійних концертах, донатять на армію. Восьмирічна Поліна Діно з села Устечко, що на Заліщанщині, також вирішила долучитися до такої доброї справи. Дівчинка продає шпаківні та годівниці для птахів, які виготовляє її батько Володимир. Виручені кошти планує передати місцевим волонтерам, які купують необхідні речі українським захисникам.

Про це пише «Сільський господар плюс».

«Я хочу допомагати ЗСУ!»

– Поліна дуже переживає за наших воїнів, завжди хотіла хоч чимось маленьким допомогти армії, – каже мама дівчинки Тетяна Діно. – Ідея виготовляти годівниці шпаківні у нас виникла досить спонтанно. У нашій сім’ї, крім донечки, підростає однорічний синочок Віталій. Вночі нам часто доводиться вставати до нього. Після цього вже й сон кудись зникає. Тоді ми з чоловіком заглядаємо в інтернет і шукаємо якісь цікавинки. Так одного разу Володимир натрапив на майстер-клас із виготовлення годівниць. Вранці запропонував Поліні зробити таку до школи. Потім хтось із знайомив попросив виготовити для них. Пізніше чоловік змайстрував шпаківню у формі сови. Тоді Поліна каже: «Тату, ти робитимеш годівниці і шпаківні, я їх продаватиму, а гроші віддамо на ЗСУ». Звісно, таку благородну ініціативу донечки ми підтримали. Хоча спочатку не дуже вірили, що в нас ці вироби хтось купуватиме. Ну, гадаємо, у селі візьмуть кілька. Але й то буде добре. Дуже хотілося підтримати донечку у її прагненні допомогти армії».

Хто скільки зможе, стільки й дає

В Устечку затію маленької землячки сприйняли надзвичайно позитивно. Люди з задоволенням стали замовляти годівниці і шпаківні, бо розуміли, що роблять водночас дві добрі справи: і воїнам допомагають, і птахам.

– Коли ми побачили, що нас підтримують у селі, ми вирішили вийти за його межі, – розповідає Тетяна Діно. – Про волонтерство Поліни написали у фейсбуці: виставили фотографії наших робіт і відео, на якому дочка розповідає про нашу благодійну справу. Знову ж таки не дуже сподівалися на великий успіх, допис поширювали лише у групах Тернопільщини. Але якою приємною несподіванкою для мене стали повідомлення від жителів інших областей. Люди просили надіслати годівниці і шпаківні на Львівщину, Волинь, Київщину. Свої вироби ми не оцінюємо, бо розуміємо нинішнє фінансове становище українців. Хто скільки може, стільки й дає. Люди ж переказують різні суми: сто, двісті, п’ятсот гривень. Та річ тут зовсім не в грошах, а в безмежній людській щедрості. Ми спеціально підготували банку для коштів, запечатали її. Виручену суму передамо нашим місцевим волонтерам, які опікуються питаннями захисників.

Після уроків – у майстерню

Свою благородну справу сім’я Діно розпочала лише два тижні тому. За цей час вони отримали десятки замовлень із різних куточків України. Кожного дня люди просять виготовити хто годівницю, а хто шпаківню. Дехто замовляє і кілька виробів. Тож у господаря сімейства Володимира тепер вдосталь роботи.

– Найцікавіше те, що чоловік не професійний столяр, і майструє він звичайними інструментами, які є вдома, – каже Тетяна. – Володимир за фахом вчитель початкових класів, але робота з деревом йому завжди подобалася. Тепер він днями сидить у домашній майстерні. Вранці вип’є каву і одразу до праці. Спочатку малює ескізи на папері. Потім вирізає їх і перемальовує на дереві. Коли виріб готовий, обпалює його вогнем.

Найбільше цій справі радіє звичайно її ініціаторка – маленька волонтерка Поліна. Після школи вона щонайперше біжить до тата в майстерню. А потім залюбки фотографується з готовими виробами і разом із мамою публікує світлини у фейсбуці.

– Бачили б ви, з якою радістю і гордістю кидає Поліна гроші у банку, – мовить мама дівчинки. – Хоча вона ще мала, навчається у третьому класі, та  вже розуміє, що кожен внесок важливий. Що велика дорога до Перемоги складається з маленьких кроків.

Нагадаємо, дівчинка з Тернопільщини продавала кошенят, щоб зібрати гроші на ЗСУ.

Також на Тернопільщині 4-річний хлопчик збирав та продавав яблука, щоб допомогти ЗСУ.

Марія БЕЗКОРОВАЙНА