Попри те, що в родині вчительки не любили фізкультури, Оксані Юрків спорт вдавався ще з дитинства. Сьогодні вона відома на усю Україну педагогиня, що викладає фізичну культуру у 5-11 класах Козівської гімназії, що на Тернопільщині - найкраща вчителька фізкультури Global Teacher Prize Ukraine 2021. Використовувати ТікТок, включати в уроки велопрогулянки та інші челенджі - це її методика викладання предмету.

Більше порад улюблена багатьох учнів вчителька дає на nus.org.ua.

Любов до спорту з дитинства дала свої результати: Оксана Юрків стала професійною спортсменкою з гандболу, медалісткою, грала за ГК «Галичанка» й викликалася до збірної України. Коли створила сім’ю, почала викладати в школі. Але саме ці досягнення допомогли завоювати авторитет дітей. Тому, перша порада для педагогів від Оксани Юрків: знайти у собі те, що ви робите найкраще, й продемонструвати це дітям, також чином викликавши в них захоплення.

- Коли я прийшла викладати в школу й проаналізувала поведінку дітей, то зрозуміла, що для 60% з них фізкультура – це катівня. Вони лише думали, як і де зробити довідку. Розумієте, найлегше, коли тобі справді дається спорт, коли ти любиш фізкультуру. А от як зацікавити дітей, яким не вдається?, - звертає увагу вчителька.

Друга порада: не слід бути ані другом, ані ворогом для дітей.

Діти не можуть окреслити межі самотужки, це завдання вчителя. Найперше, на думку Оксана Юрків, це має бути межа щодо наставництва, не товаришування, але й не ворога. А вже згодом, завоювавши авторитет, можна стати товаришем з авторитетом. Далі слід достукатися до активностей, які цікавлять дітей.

- З нинішніми дітьми не вдасться зробити, як з попередніми поколіннями. Колись всі мали шикуватися й виконувати одноманітну програму, попри свої вподобання, вміння й особливості. Ці діти так не робитимуть, – говорить Оксана.

Так, на початку року учителька робить Google-опитування серед дітей, аби вони вибрали, яким видом спорту хочуть займатися. Вона пропонує кілька видів, з яких можна вибрати, для яких є матеріальна база і з якими вона працювала. Каже, це щоби навчити дітей, а не просто імітувати гру, яку вони обрали. В останньому пункті в Google-анкеті вчителька дає можливість написати те, чим учні хочуть займатися, але цього виду спорту ще не було серед запропонованих.

- Якщо більшість дітей хоче займатися аеробікою, а в нас її не було, то я впроваджуватиму її. Тобто треба давати дітям вибір розумно, щоби вони відчували, що їхні ідеї чують і до них дослухаються, – наголошує вчителька.

Третя порада: зробити дітей активнішими, розрухати їх. 

На гімназійних модулях Оксани Юрків учні спочатку виконують вправи, які вимагає програма, а решту часу - займаються тим, що їм подобається. У школі впроваджують нові види спорту, як-от флорбол і бадмінтон, на фізкультурі можуть пограти навіть у шашки.

- Учитель фізкультури має розуміти, що не всі будуть футболістами чи волейболістами. У мене були такі хлопці, яких цікавили виключно комп’ютерні й телефонні ігри. Тому я влаштувала кіберзмагання у гімназії. Дехто скаже, що кіберспорт – це не спорт. Але ж так можна залучити дітей до спорту. Вони будуть прихильніші до вас й поважатимуть, якщо ви поважатимете їхні улюблені заняття. Так, під час підготовки виявилося, що хтось з них любить велопрогулянки.

Четверта порада: бути на одній хвилі з дітьми. 

Вже давно Оксана Юрків з учнями 5-7-х класів знімає відео для ТікТоку. Танці, каже, також є рухом і фізкультурою.

- Я тепер крута «тіктокерка», - сміється Оксана. - Діти приходять до мене й кажуть: «А ви цей тренд знаєте? Вивчімо рухи й станцюємо!».

В соцмережі учителька також відстежує, що можна інтегрувати в фізкультуру. Наприклад, залучила дітей до руху Junior Z і конкурсу «Перемагай легко». Усе це - про рухову активність.

До слова, на початку року всі діти й батьки проходять ґуґл-опитування, чи надають дозвіл на відеознімання. Якщо якась дитина чи батьки відмовляються, то вчителька робить так, аби дитини не було в кадрі.

- На початку діти казали: «Ой, я така смішна на відео». А тепер просять, аби я їх зняла, й опублікувала у Facebook або Instagram, щоб їх побачили батьки. Це – також про стимул й похвалу. Уявімо хлопчика, який не відмінник з усіх предметів, але круто грає у волейбол. Я виставила відео, де він грає, а мама похвалила його. Усі задоволені, – пояснює учителька.

П’ята порада: бути активним поза уроком і в проєктах

Окрім всього, важливо влаштовувати активності поза межами уроку, а на самих уроках виходити зі спортзалу. Наприклад, торік, коли було багато снігу, під час фізкультури вчителька з дітьми пішла кататися на лижах.

А ще ходять на безплатні групи в басейн. За словами Оксани, басейн – ще один елемент, яким можна навернути дітей до фізкультури. Бувають випадки, що діти взагалі не люблять рухатися, а з басейну їх не можна витягнути. Також у вільний час влаштовують велопрогулянки.

- Було таке, що влітку в нашій Viber-групі діти писали мені: «Ми сьогодні на пляжі, хочемо пограти у волейбол. Долучайтесь!». У мене завжди сітка й м’ячі в машині, бо я не знаю, у що діти захочуть пограти завтра, – розповідає учителька.

Буває, вони з класом їздять в село, що за 4 км, бо там хороший відкритий майданчик для баскетболу. Також часом з дівчатами займаються аеробікою. Звичайно, каже Оксана, так не робить вся гімназія, але її тішить, що один «затягує» і зацікавлює іншого.

- Важливо влаштовувати активності за межами уроків і підтримувати ідеї дітей. Треба вміти дотримуватися ролі, що наче я вчитель і скеровую їх, але насправді вони все вигадали. Якщо дітям дати самостійність, вони можуть творити чудеса.

Нещодавно учителька втілила свою 3-річну мрію і придбала обладнання для корфболу. Завдяки перемозі в номінації на Global Teacher Prize школу помітили й надали 10 тисяч гривень на обладнання. Тому з цього семестру в гімназії вивчають новий вид спорту.

- Я, як мала дитина, тішуся новим впровадженням. Бо фізкультурникам в нашій країні важко чогось досягнути, коли, буває, один м’яч на всю школу. Я викладала у вчителів НУШ для пілотних 5 класів і помітила, що вони дуже пасивні. За 7 років роботи в гімназії у мене було 2 чи 3 м’ячі. Решта здобуті в конкурсах і проєктах. Я раджу вчителям шукати такі проєкти й долучатися. Активність вчителя змушує дітей бути активними, – пояснює Оксана.

Наприклад, учителька радить взяти участь у проєкті «Посилка успіху». Так, наприклад, можна отримати м’ячі. Також нещодавно вчителька з учнями взяла участь в екопроєкті «ZERO WASTE SCHOOL».

Шоста порада: оцінювати нормативи за прогрес

За словами учительки, нормативи не мають домінувати й перекреслювати все навчання. Буває так, що дуже спортивні діти одразу знають, що здадуть норматив, навіть не стараючись. А буває, дітям зовсім не дається, але вони стараються і роблять все, щоб здати норматив.

- У мене діти, яким далеко до високого рівня здавання нормативів, мають високі оцінки. Чому? Якщо дитина сьогодні стрибнула на метр, а за пів року – на півтора, це свідчить про прогрес. Мої учні знають, що навіть за нешвидкий прогрес можуть мати 12 балів. Якщо діти кажуть «я не хочу» – це погано. А якщо діти кажуть: «Я хочу, але не можу», то ми навчимося, все подолаємо. Я прихильник нормативів тільки тоді, коли вони заохочують, а не лякають дітей. І до цього треба прагнути.

За словами Оксани, учителеві треба зрозуміти, що кожна дитина без винятку має свою перевагу, яку треба знайти. Хтось – в гнучкості, хтось – гарно стрибає. Не треба казати: «Ти так погано бігаєш, що там твій стрибок», а натомість: “Ти так класно стрибаєш, практикуйся і біг стане краще даватися”. Тоді діти зовсім інакше реагують на вчителя.

Також учителеві фізкультури треба вміти відрізнити, чи в дитини справді щось болить, коли вона про це каже. Оксана каже, що це – про довіру. Вона повторює дітям: «Я вам дуже довіряю».

- Тоді діти довіряють і мені. Інша справа була б, якби я доводила, що краще від них знаю, що в них сьогодні насправді нічого не болить. У мене рідко буває так, що хтось не хоче займатися. Але буває таке, що дитина приходить і каже: «Я так сьогодні не хочу займатися». У всіх людей таке буває – що ти нічого не хочеш робити. Діти діляться цим відкрито. Тоді я кажу: «Добре, посидь трішки». Дитина посидить і за кілька хвилин повертається до класу. А якщо я буду навідріз говорити «ні», дитина точно сидітиме на лавці цілий урок. Або можу розрухати дитину й попросити, щоби вона мені допомогла провести розминку.

Screenshot - 24_01

Сьома порада: фізкультура – це не тільки вправи й нормативи

Учні дуже люблять не просто виконувати вправи, а дізнаватися щось цікаве, що допоможе їм підтримувати себе в формі й після закінчення школи. Часто дівчата перед випускним вечором звертаються до Оксани, бо хочуть підтягнути якусь частину тіла. Також запитують, як тренуватися вдома – і вчителька допомагає їм скласти список вправ.

- Просто показати вправу, а діти її повторять – це не показник навченості. Діти мають застосувати її в дорослому житті. Їх треба навчити, щоби вони розуміли, що фізкультура - це стиль життя. Це - фактично, інтегрований предмет. Це і про іноземні мови, які треба знати, щоб подорожувати чи брати участь в змаганнях, і про біологію, аби розуміти своє тіло.

Також учителька пояснює, що того-таки смартгодинника може не бути в критичній ситуації. Тому вчить учнів правильно поміряти пульс і пропонує порівняти з замірами годинника.

До того ж діти радяться з учителькою щодо того, що знайшли в інтернеті. Наприклад, завантажили додаток зі вправами на щодень і хочуть дізнатися, чи це ефективно. Учителька спрямовує їх і пояснюю, що інформацію з інтернету щодо здоров’я треба фільтрувати, перевіряти її з кількох джерел.

На зимових канікулах учителька запропонувала дітям челендж – проходити мінімум 20 тисяч кроків щодня. Такі ідеї, каже, з’являються спонтанно. Ця виникла, коли один з хлопчиків класу, де Оксана - класна керівниця, мав активний відпочинок і надіслав учительці скриншот, що пройшов понад 20 тисяч кроків. Тоді вони вигадали щоденний так званий батл і обмінювалися знімками екрану.

Згодом учителька подумала, чому б не долучити весь клас. Зрештою, долучилась і гімназія. Тепер Оксана планує впровадити такий челендж на рівні містечка. Хоче спробувати домовитися з місцевою владою про подарунки. А поки знайшла спонсора, щоби тому, хто з гімназистів пройде найбільше кроків за канікули, подарували смартгодинник.

- Важливо пояснювати дітям, де потім їм знадобиться те, що вони зараз роблять, те, чого від них вимагає учитель. Я завжди з ними жартую: сьогодні ви хочете прогуляти фізкультуру, а потім купуватимете абонементи в спортзал.

Фото з Тік-Току вчительки та Global Teacher Prize