Цьогорічні вступники, які показали найкращі знання під час ЗНО, проігнорували вузи Тернопільської області.

Абітурієнти сьогодні змогли отримати інформацію про те, в який з ВНЗ вони вступили, і за попередніми результатами в Міністерстві освіти та науки визначили двадцятку університетів, які обрали для навчання за держзамовленням найсильніші абітурієнти.

Про це повідомила на брифінгу перший заступник міністра освіти України Інна Совсун, передає Українське національне інформаційне агентство.

- Для Міністерства освіти і науки найважливішим було питання про те, яким чином спрацює модель, коли кількість місць держзамовлення розподіляється в залежності від преференцій сильних абітурієнтів. Попередні результати демонструють, що місця зосередилися в сильніших університетах і що побоювання, що всі місця сконцентруються тільки в Києві, були дещо перебільшені. Ми бачимо, що в топ-20 ВНЗ більше половини - це не столичні університети. Основне, що це піднімає прохідний бал, тобто люди з сильнішими балами отримують можливість навчатися в університетах, - підкреслила Совсун.

Вона уточнила, що в двадцятку увійшли ті університети, які отримали найбільше зростання порівняно з минулим роком на основі преференцій абітурієнтів, окрім Національного університету податкової служби, де причиною зростання є збільшення обсягів виділення місць для цього держзамовника.

Як зазначила Совсун, у ТОП-10 увійшли: Львівська політехніка, Київський університет імені Шевченка, Київський національний економічний, Харківський імені Каразіна, Київський торговельно-економічний, Львівський імені Франка, Кам'янець-Подільський національний, Чернівецький імені Федьковича, КПІ та Києво-Могилянська академія.

- Якщо подивитися зростання по другій десятці, тут ми бачимо ще більше регіональних університетів - Київський національний лінгвістичний, Луцький національний технічний, який є лідером по відсотку зростання - +49% порівняно з минулим роком, Східноєвропейський імені Лесі Українки, Кіровоградський педагогічний, Львівський ветеринарний, Сумський державний, Київський будівництва та архітектури, Харківський радіоелектроніки, Національний університет державної податкової служби - але тут були фіксовані обсяги держзамовлення, тому що це Ірпінська податкова академія, у котрої фіксовані обсяги, які не змінюються в залежності від того, куди йшли сильніші чи слабші абітурієнти. І на 20-му місці - Київський аграрний національний університет біоресурсів та природокористування, - сказала Совсун.

Перший заступник міністра освіти пояснила, що в деяких університетах відсоток зростання більший, ніж +25%, через те, що університет відкрив нові спеціальності і отримував бонус - право набрати до 10 чоловік на держзамовлення, якщо туди пішли сильніші абітурієнти.

- Логіка розподілу держзамовлення відповідно до преференцій абітурієнтів полягала в тому, щоб підвищити прохідні пороги - щоб до університетів потрапляли люди з вищими балами", - підкреслила Совсун.

Водночас вона зазначила, що проблемою є зарахування на підготовку вчителів.

«Ми бачимо, на жаль, дуже низькі прохідні бали на підготовку вчителів фізики. Найвищий прохідний бал тут 127, найнижчий 100,85», - сказала перший заступник міністра.

Фото з відкритих джерел