Наталочка Варениця з Кутківців має у своїй колекції 30 ляльок-героїнь літературних творів. Дівчинка зі своєю бабусею мріють зібрати їх не менше сотні.

Жителі Кутківців Ярослава Варениця з чоловіком зібрали для внучки Наталі колекцію ляльок-героїнь літературних творів минулих століть. Тож уже кілька років мадам Боварі чи Анна Кареніна, Соня Мармеладова та Джейн Ейр, так само як і інші ляльки дівчинки, час від часу „ходять” у магазин, „зустрічаються” з подружками, а одну з них Наталя навіть брала на море.

Колекцію оригінальних ляльок дівчинки вже бачили учні 25-ї школи в Кутківцях, її виставляли в місцевій бібліотеці, де працює бібліотекарем пані Ярослава. А тепер іграшки можна побачити у читальному залі бібліотеки №5 для дорослих, що на проспекті Злуки, 33. Їх ще деякий час експонуватимуть.

У скляних вітринах на оксамиті тут можна побачити 24 ляльки, що є героїнями літературних творів письменників XIX-XX століть, а також ці твори. Тут і Джейн Ейр Шарлотти Бронте, і Матильда де Ла Моль з „Червоне і чорне” Стендаля, і Булгаківська Маргарита, й Анна Кареніна Льва Толстого, і Соня Мармеладова Федора Достоєвського, й Емма Боварі Гюстава Флобера та інші красуні. Одягнені вони в сукні своєї епохи, у такому ж стилі у них зачіски, капелюшки і прикраси. Ще кілька героїнь колекції залишилися в іншої бабці, яка живе у Збаражі.

Планують зібрати 100 ляльок

- Якось побачили рекламу в Інтернеті, Наталочці ляльки сподобалися, і вона сказала, що хоче такі мати. Ми з чоловіком вирішили купувати внучці усі ляльки з колекції „Дами століття”, - розповідає Ярослава Варениця. – Замовляли поштою і раз на два тижні нам приходила нова лялька. Колись за ляльку давали по 50 грн, тепер вони, певно, дорожчі. До кожної з них ще є  журнал з цікавими розповідями про цю героїню, письменника і літературний твір. Кожна лялька – героїня іншого твору. Ми поки що назбирали 30. Плануємо мати їх не менше сотні, але зараз видавництво, як ми зрозуміли, зробило перерву.

Жінка розповідає, що збирали ляльок через любов до книжок.

- Книжка у нас понад усе, ми любимо читати, а до книжок хотіли мати ляльок, - розповідає пані Ярослава. - У нас велика бібліотека, яку збирає мій чоловік. А я працюю бібліотекарем, всі ці книжки перечитала.

На вигляд ляльки, як додає співрозмовниця, дуже схожі до описів у книжках.

- Звичайно, книги розраховані на дорослих, але Наталочка зацікавлена мати усю колекцію, а згодом, я впевнена, прочитає ці книжки, - каже жінка. - У нас вдома є майже всі ці твори. Внучка любить читати, вона найкращий читач у своєму класі, у неї товстий формуляр. Любить перечитувати журнали про цих ляльок, де розповідається, як ця героїня жила, з якої вона книжки, і складає їх на майбутнє. Дитина захоплюється ляльками, любить свою колекцію, їй подобається, щоб іграшки роздивлялися інші діти і дорослі.

Улюблена - 16-та

Дівчинка називає ляльок не власними іменами, бо деякі ще важко вимовити, а за номерами, в якій послідовності вони надходили поштою. Вона пам’ятає, яка за чергою була кожна з її ляльок.

- Анна Кареніна була першою, - каже пані Ярослава.

- Ні, вона була 21-шою, ось ця була першою, - відповідає Наталочка, показуючи на Джейн Ейр. - Потім ось ця – Емма Боварі, третя – Соня Мармеладова. А моя улюблена 16-та (Пепіта Хіменес). Вона не така, як решта. Коли я її побачила, вона мені одразу сподобалася. Спочатку подумала, що в неї чорна фата, але це така шаль на голові, яку носили жінки в Іспанії. Крім того, 16 - це моє улюблене число.

Вдома Наталоччині ляльки лежать у коробках на поличках, бо ляльки делікатні – з фаянсовими личками і ручками. Та час від часу дівчинка виймає їх і грається з подружками.

- Коли подружки перший раз прийшли до мене в гості, побачили ці ляльки, бо я ними гралася, ходила ними по ліжку, вони дуже здивувалися, - розповідає дівчинка. –Гралися ми дуже обережно, бо я сказала, що вони можуть розбитися, і тоді вже якоїсь ляльки не буде в колекції. І ми майже кожного разу ними гралися – нібито вони в ляльковому будиночку живуть, гралися у магазин. Потім перехотіли, бо частіше за комп’ютерами і планшетами сидимо.

Мріє про Білосніжку

Наталочка любить мультфільм про Вінкс і має майже всіх ляльок-персонажів улюбленого мультфільму.

- Мультики з Monster High не дуже часто дивлюся, але дві такі ляльки маю, а також ляльок-принцес – Белль, Попелюшку, - розповідає дівчинка. - Дуже люблю казку про Білосніжку і семеро гномів, перечитувала її багато разів, але такої ляльки поки не маю.

Бабуся мріє, щоб Наталочка, як і вона, стала бібліотекарем, проте наразі у дівчинки інша мрія – вона хоче стати професором, мріє досліджувати грунти і мінерали.

До речі, ляльки для внучки - не єдина колекція, які зібрали Ярослава та Омелян Варениці. Для іншого внука, Святослава, який навчається у 18-й школі, вони зібрали колекцію з 50 поліцейських машин.

- Ми ще хотіли збирати колекцію ляльок в українських строях, бо ж у кожній області костюм відрізняється, але таких наразі не знайшли, - каже жінка. – Чоловік і внуками збирає колекцію частин скелета людини. Коли Наталин тато був маленьким, то пам’ятаю, що і марки збирали. А як я до школи ходила, то ми збирали фотографії артистів.

Пані Ярослава переконана, що ця колекція у майбутньому стане у нагоді внучці. Адже багато творів є в шкільній програмі і багато книг для душі цікаво прочитати.

- Цікаво розглядати сукні, капелюшки, сумочки, зачіски, - каже пані Ярослава. – У дитини закладається естетичний смак, вона вчиться гарно виглядати, доглядати за собою. Одяг у ляльок не знімається, адже кожна показує якийсь жест. Лише в однієї можна зняти плащ. Ми виготовляли для них прикраси. Якщо щось захочеться змінити, то хіба капелюшки, накидки чи квіти додати в руки. Та й вигляд у них зовсім інший – це не дивні створіння зі страхітливими очима, і нема модельних стандартів зовнішньості, як у Барбі. Це - класичні дами.

Джерело: te.20minut.ua