"Кидав усе й кричав зі слізьми: «Заберіть!», «Ніколи більше!», але співав знову" — Павло Тютюнник

6a3d0aed284308c93bcbdd40704205d11c9ae4e0

Про успіхи та різноманітні казуси молодого вокаліста та композитора поспілкувалися з Павлом Тютюнником. Його творчий шлях розпочався у чотири роки. Сьогодні він студент ТНЕУ та організатор у відділі виховання. Взяв участь у трьохсот пісенних конкурсах, пробував себе на “Голосі країни”, має свої пісні та пише для інших, повідомляє ДОБА.

Павло співає від чотирьох років. У дитячому садочку вчителька музики порадила батькам завести хлопчика до музичної школи, бо «щось Павлик мигикає непогано. Щось ніби чує». Бабуся Павла працює у Центрі дитячої творчості, одразу взяла внука на навчання. Сміється Павло, що був тоді Павлик такий собі клаповухий хлопчина, який ще нічого не розумів. Стояв з великими очима на сцені й розглядався, а навколо — безліч людей дивилися на нього.

— Це була звичка. Завели дитину, ну й ходила, не усвідомлюючи чи дійсно їй то треба. Були моменти, коли набридало, кидав усе й кричав зі слізьми: «Заберіть!», «Нікуди, ніколи більше!». Але якось все одно продовжував навчатися і співав.

З часом Павло все ж закінчив навчання, став випускником Центру дитячої творчості. Розпочалася самостійна творча дорога. У дев’ятому класі з’явилося перше кохання, — почав писати вірші. Згодом, і пісні. Було й на гітару записався. Згадує, як ходив два роки навчатися гри на гітарі й швидко її закинув.

— Гітара лежала на шафі, була не потрібною. Якось випадково побачив відео: хлопець грав і співав на гітарі. Це настільки захопило, що довелося взятись за свою. Грати вчився заново сам. Але тоді, це було балування, так, щоб похизуватися перед дівчатами.

"У родині склалася тенденція — на життя музикою не заробляють"

Сьогодні зовсім інакше. Павло розуміє, що його слухають. Баче і чує віддачу, інколи критику, яку теж бере до уваги. У репертуарі Павла Тютюнника пісні: «Відчув», «З Новим роком», «Давай зупинимо світ»…

Навчається на четвертому курсі ТНЕУ. За фахом буде економічним кібернетиком.

— У родині склалася тенденція — на життя музикою не заробляють. Моя мама колись співала. У Тернополі її багато знали, але спів для неї не став основним заробітком. Дядько займався танцями, закінчивши школу, хотів у циркове. Родичі йому не дозволили, бо сцена — не те. У моєму випадку батьки також були проти. Але сьогодні та професія, яку здобуваю, теж не те.

Попри таку спеціальність Павло працює два роки у відділі виховання ТНЕУ. Його талант до співу в економічному виші побачили ледь не з першого курсу. Хоча, знали про нього ще до вступу. Основне завдання — організація масових заходів, починаючи від невеликих виставок до організації 50-річчя закладу. Каже, пощастило, є можливість розвитку.

— Жоден навчальний заклад не робить стільки заходів як наш: концерти, написання пісень, казок… Ми, як університет культури.

На конкурсі змагався з другом

За свої двадцять років Павло Тютюнник брав участь у близько трьохсот музичних конкурсах та концертах. Найяскравіші: «Кришталевий жайвір», «Зоряні мости» у Рівному, «Різдвяні зоряні мости» у Києві. Нещодавно Павло переміг у західноукраїнському пісенному конкурсі «Караоке Без Кордонів», який проходив у розважальному закладі «Максим». Підтримати Павла на конкурс йшов його друг Владислав Вальків, але у результаті — змагалися за перемогу двоє.

— Розпочинати конкурс мали дівчата. У черзі був останнім, але довелося виступати першим. На конкурс не прийшла одна дівчина, Влада попросили замінити учасницю. Той погодився. У першому етапі співало дев'ятеро, у другому — п'ятеро, а у фіналі — Я і Влад. Це просто був капець.

«На »Голосі« зацікавило те, що у мене 4-річний син»

Цього літа Павло Тютюнник пробув себе на "Голосі країни”. У кінці відбору прослуховував продюсер Руслан Квінта. Через поганий репертуар не зміг пройти.

— Мене запитали: «Які у тебе пісні?». — Ти не повіриш, але усі пісні, які назвав, у чорному списку (їх співали безліч разів). Ти проходиш, але невідомо, що далі. Коли потрапив до Квінти, питає: «Що у тебе?». – «Feeling Good» Michael Buble. У відповідь почув невдоволення. – «Що з українського?» – Чорнобривці. – Знову не те.

Це проект, вони хочуть нового, — пояснює Павло. Тому й анкети не просто так складені, багато провокативних питань.

— У моєму випадку їх зацікавило те, що у мене 4-річний син. Ця інформація була обведена. Син дуже любить музичний канал М1. Він якраз з тих, кому нав’язують музику, я це не робитиму. Йому подобається футбол, машинки… Можливо він буде футболістом чи гонщиком, а може вийде на сцену з татом. Звісно, цього б хотів, але вибір за ним.

Найкраще — бути на самому дні, так легше підніматися

За теперішніх учасників Голосу країни не вболівав. Каже, для нього цей сезон голосу пролетів швидко. Очевидним був пріоритет священика як особистості, у порівнянні з іншими учасниками.

— Щодо Євробачення-2016 за Джамалу був впевнений, бо мурашки бігли по тілу, коли чув як вона співає. А на Євробаченні-2017 фаворитом є співак з Італії, Україна, думаю, в десятку не пройде.

Павло говорить, що найкраще — бути на самому дні. Морально, фізично впасти. Так легше підніматися, бо з дна іншої дороги нема. Сьогодні також активно працює як композитор, зізнається, що буває такий час, що за тиждень написав 18 пісень, а може взагалі не писати. Незабаром прем’єра пісні Зоряни Вовк, слова якої написав Павло Тютюнник. Загадати ким буде і про що співатиме сам через п’ять років, уявлення не має. Якби я знав, — сміється. Хітом може стати перша або мільйон перша пісня.

Наталія Колодій

Вибір читачів за тиждень

Відео