Книгу про рідну для письменниці 15 сотню Самооборони Майдану, про одну з її чот, вона написала за два тижні.

Новий роман про Майдан нещодавно написала відома письменниця, етнограф, фольклорист і волонтер Лілія Мусіхіна. Книга написана на основі власного досвіду пережитих подій під час Революції Гідності, а також спогадів побратимів. Крім того, розповідь перемежована рядками з майданівського щоденника письменниці.

- Я мовчала два роки, - розповідає письменниця. - Знаю, як правильно працювати з таким матеріалом, адже дотична певним чином до усної історії, розуміла, щоб об’єктивно подивитися на події, має пройти 20 років - тоді минають емоції. З відстані часу інакше сприйняття, є можливість уникнути зайвої репортажності і помилок, щоб не створити щось несуттєве і одноденне, і бути об’єктивнішою. Через те я не писала одразу після Майдану, бо мені було ще зарано, ще дуже болить. Ще зараз не можу спокійно дивитися на фото хлопців і плачу над ними. З другої сторони - є потреба виговоритися. В якийсь момент не зчулася, як почала писати. Я не ставила собі за мету написати, я навіть була впевнена, що це треба написати і знищити, і зараз ще сумніваюся, чи це можна показувати людям, бо я сама учасниця, багато в чому брала участь і зрештою не впевнена, що наша влада сприйме викладене в ній, є певний ризик підставити хлопців, які залишилися живими, і себе. Але я не витримала... Видно дуже сильно боліло, бо за два тижні я написала книжку. Це видавалося  нереальним - на ці дні припала річниця за Віктором Гурняком, було багато роботи на Штабі,  але я не могла стриматися і писала.

Розповідає, що писалося легко, хоча матеріал складний. До речі, не всі спогади письменниці та її побратимів увійшли в книжку, є речі, про які письменниця не напише.

- Дуже важко було згадувати бій на Грушевського, де тільки диво мене врятувало, - пригадує співрозмовниця. - Я була очевидцем однієї з смертей на Грушевського. Мені було важко слухати хлопців, які впродовж двох тижнів приходили в штаб і розповідали про пережите. Це було два тижні колективної сповіді. Насправді це ще досить болить нам усім. Ми ще не можемо забути. Для багатьох наших, хто вже пройшов війну, цей перший досвід на Майдані був найважчим і найдраматичнішим.

Головні герої книги – одна з чот 15 Сотні Самооборони Майдану. В книзі описані найдраматичніші події Майдану, є й чисто художні прийоми в книжці, чого насправді не було.

Письменниця розповідає, що усі персонажі збірні, на когось з реальних людей герої книги схожі рисами характеру, на когось - зовнішністю.

За обсягом книжка вийшла не більша ніж її перший роман „Звичайник”.

- Це не той варіант, де можна давати надто багато описів, переписувати, хто про що думав. Роман вийшов більш подієвий, - каже вона.

Сюжет книги – Майдан зсередини. Йдеться про людину, яка приїжджає на Майдан, і опиняється у вирі подій, переживає усе це. Вдома залишилася сім’я, він хвилюється за рідних, рідні - за нього.

- Там відбувається певний злам людини: якщо на Майдан стає такий собі ботанік-аспірант, то з Майдану виходить боєць з зовсім іншими цінностями, життєвими пріорітетами, - розповідає Лілія Мусіхіна. - Це книга про те, що сталося з нами всіма. Хто цього не пережив, він до кінця не розуміє нас теперішніх: як можна зараз так ставитися до родини, до сімейних обов’язків, у нас в цьому плані відбулася велика переоцінка цінностей. Я не можу давати оцінку правильно це чи ні, але так сталося.

У книзі є й особисті роздуми письменниці, які вона називає своїм життєвим маніфестом. Думки про громадянське суспільство, право на громадянство, право на володіння зброєю,  про те, як змінити державу, як змінити ставлення людей до життя, до світу, до України - їх висловлює головний герой книжки.

– Як навчитися приймати чужих і своїх, як стається так, що зрештою люди, яких ти два роки тому не знав, стають братами – це теж зміна, яка незрозуміла багатьом людям, - каже письменниця. – Як витримати, як не зламатися, і як не зарости «шерстю», не стати кам’яним і не збожеволіти, коли ховаєш своїх, як навчитися це переживати...

Книжку волонтери вирішили видавати своїм коштом. Вони вже знайшли редактора книги, ілюстратора, і людину, яка погодилася зробити макет і зверстати книгу на волонтерських засадах. Вирученими за продаж книги коштами підтримають родини загиблих бійців.

- Найперше, що ми повинні зробити, це подбати про їхні сім’ї, - каже письменниця. – Це наш святий обов’язок.

Джерело: te.20minut.ua