Мінестроне, фрітата, паелья, скрамбл: чи використовують тернопільські школи рецепти відомого кулінара Клопотенка
Змінити меню шкільних їдалень кілька років тому поставив собі за мету відомий кулінар Євген Клопотенко. Нині все більше українських шкіл готують за його збірником, який складається зі 110 рецептів. Цей збірник – єдиний після радянського, за яким офіційно можна готувати у шкільних їдальнях країни.
Оновлення шкільного меню у рамках соціального проєкту, який започаткував Клопотенко Культура їжі I Cult Food триває. За реформу харчування у школах взялася перша леді Олена Зеленська. Технологічні карти для страв, що готуватимуть дітям у школах відтепер можна знайти на сайті Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ). Матеріали – у вільному доступі і будь-яка школа може їх використовувати. Найбільший плюс – те, що їх не потрібно повторно погоджувати, наголошують у МОЗ. Завантажити техкарти можна за посиланням. Ці страви можна вносити до будь-якого сезонного меню, зокрема і зимового. Тут є інформація про енергетичну цінність страв та виробів, про наявні в них алергени. Це дозволяє розрахувати, наскільки приготовлена їжа відповідає нормам.
- У нашому шкільному меню є дуже багато різних страв, тому поки ми нічого не змінювали. Технологічні карти ми тільки почали вивчати, - каже директор школи-ліцею №6 ім. Н. Яремчука Олександр Остапчук. - Там є 100 рецептів, із них ми оберемо, можливо, 3-4, бо це все запровадити не так просто, як всі думають.
“Це за бажанням, не обов’язково”
Міське управління освіти у науки буквально на днях отримало інформацію про технологічні карти для страв і донесли її до керівників шкіл.
- А вони хочуть використовують їх, хочуть ні. Це за бажанням, а не обов'язково, - коментує заступниця начальниці міського управління освіти і науки Ірина Сум. - Загалом у тернопільських школах 100% переходу на меню Клопотенка немає, але елементи з його рецептурного збірника використовують багато шкіл.
Наразі скарг батьків на те, що щось не влаштовує у шкільному харчуванні дітей, до міського управління освіти не надходило, додає пані Сум.
- Підприємці, які організовують харчування у закладах освіти, тісно контактують із їх адміністраціями і відповідно на початку навчального року вони проводять збори, де до відома батьків доводять і меню, і асортимент буфету, - говорить вона. - Підприємці враховують рекомендації і тоді приймають рішення. Зрештою вони зацікавлені в тому, щоб щоб діти ці страви купували. Загалом у приготуванні страв для школярів особливу ми звертаємо на зменшення використання цукру. солі, хлібобулочних виробів, збільшення споживання овочів, фруктів, приготування страв на пару, а не смаження, обов’язково має бути м'ясо, риба сир.
Оновлюють харчоблоки
Повноцінній перехід на нове меню майже неможливий без сучасного кухонного устаткування. Шкільні їдальні давно потребують модернізації харчоблоків і вона триває у Тернополі вже другий рік, зазначає Ірина Сум.
- Минулого року 8 шкіл отримали нове обладнання - плити, холодильники, нові лінії роздачі їжі з підігрівом. І до кінця цього року ще 14 закладів мають оновити обладнання, - розповідає вона. - Чому цього не зробили швидше? Бо не було відповідного розпорядження Кабміну про виділення коштів. Дана програма діє на умовах співфінансування - 70% з держбюджету, 30% дофінансовує міська рада. За кошти місцевого бюджету це обладнання також монтують на харчоблоках шкільних їдалень.
Щодо посуду у шкільних їдальнях, то у Тернополі багато років поспіль організацією харчування займаються підприємці і щороку вони оновлюють посуд за власні кошти.
- Що стосується більш вартісного посуду, то на це виділяють кошти із місцевого бюджету. Але наразі катастрофи у школах немає, - каже заступниця начальниці міського управління освіти. - Тому що ми проводили перевірки готовності закладів до нового навчального року і відрадно зазначити, що у багатьох школах змінили інтер'єр обідньої зали, закупили нові столи, стільці, провели капітальний ремонт харчоблоку. Капремонт їдалень проведений у школах №14, 13, частково в 26, де закупили нові меблі за кошти шкільного громадського бюджету.
“Клопотенко добавляє в їжу настрою”
Директори тернопільських шкіл кажуть, що підприємці, які обслуговують шкільні їдальні, стараються впроваджувати у меню рецепти Євгена Клопотенка. Але на їх думку, реформування шкільного харчування - це тривалий процес.
- Щоб перейти на рецепти Клопотенка, має бути відповідне обладнання у їдальнях. І процес заміни цього обладнання зараз активно триває, - говорить директорка школи №28 Лілія Вавринів. - На це нашій школі виділено 400 тис. грн, але ми мусимо пройти тендерні процедури. Це може затягнутися затягнутися до нового року. Потім це обладнання треба встановити і тоді наші поварі повноцінно візьмуться за зміни, вони дуже цього хочуть.
Із рецептів Клопотенка у школі №28 вже почали готувати кукурудзяну кашу, запіканки з рису, гарбуза, яблука та ваніллю, запіканку з булгуром та бананом, запечену картоплю.
- Навіть салат з буряка, посипаний насінням соняха - це вже за порадою Клопотенка, - каже директорка школи. - Завдяки цьому кулінару дозволили додавати до їжі приправи і це дуже збагатило смак страв. Дітей помалу привчають до здорового харчування, діти теж цього всього не знають, вони просто не вміють цього їсти. Клопотенко добавляє настрою в їжу, і дуже добре, що він звернув увагу на харчування у школах.
“Все залежить від того, що діти їдять дома”
Загалом харчування дітей у школах - це суспільна проблема і вона йде з сім'ї, вважає Лілія Вавринів.
- Якщо дитина звикла, що дома їдять каші, вона буде це їсти в їдальні. Якщо дома їдять фаст-фуд - тут дуже вже складніше, - зазначає вона. - Тому ця культура харчування має бути загальною, одна школа тут нічого не зробить.
З цим погоджується і директорка школи-правового ліцею №2 Інна Іванюк.
- Все залежить від того, що діти їдять вдома і яка культура споживання їжі в родині, - каже вона.
У школі №2 наразі не визначилися конкретно зі стравами Клопотенка, а більше орієнтуються на те, що діти їдять, бо підходить їм не все, зазначає директорка.
- Підприємиця, яка обслуговує нашу їдальню, щось пробує, але діти неохоче це їдять. І зараз вона вирішує, як це правильно робити, каже Інна Іванюк. - Діти дуже вибагливі в їжі. Приміром, готували рисову кашу з родзинками і гарбузом, ніхто не їв. Лише декілька дітей сказали, що смачно, але це дуже маленький відсоток. Але помало щось пробуємо, будемо бачити, що з цього вийде.
Загалом на харчування школярів впливають дуже багато факторів, додає пані Іванюк.
- Приміром, біля нашої школи поряд супермаркет. На перерві діти мають можливість побігти туди. І беруть все, крім здорово їжі: паніні, хот-доги, випічку. Все те, що в нас забороняється. І я з цим борюся, бо відповідальність за перебування і харчування дітей в школі несе керівник. Стараємось пояснювати дітям, яка їжа корисна.
До слова, рецептами Клопотенка осучаснюють меню школи з різних куточків Тернопільської області. Серед них, як писав «Терен», Осівецька школа Бучацької громади. Директорка школи разом із шкільним кухарем усі нові рецепти попередньо випробовували вдома. Улюбленою стравою осівецьких школярів став капусняк із гарбузом.
Також систему харчування змінили у Лановецькій школі №1, де ще з минулого року почали запроваджувати рецепти Клопотенка, пише lannews.net. Тут, у меню з’явилися кус-кус, паелья, нагетси, булгур з овочами, курка на овочевій подушці. Щоправда від деяких страв взагалі відмовилися, адже діти не привчені до такої їжі. Не прижився солодкий плов з сухофруктами, салат з печінки. Родзинкою в меню закладу є вітамінні напої, такі як чаї з липи, м’яти, меліси, компоти з сухофруктів, заморожених ягід і фруктів.
Фото з відкритих джерел
