… От як буває. Лаштуєшся у дорогу, подумки намічаєш собі об’єкти, де варто побувати, і раптом, вже під час мандрівки, стається щось непередбачуване, таке, що змінює усі плани. Згодом це залишається найбільш яскравим спогадом від мандрів.

Подібне трапилось, коли кілька катамаранів несли нас течією Дністра посеред каньйоноподібної долини, щораз дивуючи неповторними краєвидами. Пропливали біля села Стінка Бучацького району і враз побачили групу людей на березі. Взяв у руки фотоапарат, і об’єктив вихопив у кадрі віз, на дишлі якого висіла купа різнокольорового випраного шмаття. А поруч підлітки і жінки продовжували ще свою роботу - прали у річці білизну.

Коли люди на березі побачили, що їх знімають, немов за командою, відвернулися.

«Що то за люди? Якісь дивні, бояться фотоапарата», - звернувся до нашого штурмана з Тернополя Тараса Королюка. «А-а, та це «українські аміші», «кашкетники», як їх називають у народі», - відповів Тарас.

Він розповів мені історію про цих людей, що насправді чимось нагадують амішів - представників аскетичної християнської спільноти чисельністю у понад 200 тисяч осіб, котрі живуть у США і Канаді. Аміші - прихильники суворої патріархальної традиції. Переважна більшість з них принципово відмовляється від звичних для нас благ цивілізації - електрики, водогону, центрального опалення, газопостачання, телефонів, радіо, телебачення. Характерно, що аміші носять одяг і головні убори тільки певних кольорів і фасонів, їздять на возах, запряжених кіньми. Їм за вірою забороняється служити в армії, фотографуватися, керувати автомобілем, користуватися комп'ютером, носити годинники й обручки. До речі, шлюби аміші укладають лише зі своїми єдиновірцями. А сім'ї, як правило, - багатодітні, виховують по 10-15 дітей…

«Громади амішів живуть на обох берегах Дністра – у селі Мостище Івано-франківської області та в селах Стінка, Космирин і Сновидів Бучацького району на Тернопільщині, - продовжив Тарас Королюк. - Часто їх називають «кашкетниками» через те, що чоловіки, від дітей до дідусів, носять кашкети, не зважаючи, що на дворі спека чи холод. Узимку, звичайно, вони одягають шапки. А дівчатка і жінки обов’язково пов’язують на голови хустки - різнокольорові, яскраві. Взагалі ж ці люди до одягу невибагливі. Носять те, що зручно».

Села, де живуть «кашкетники», нагадують одноманітну колонію. Уздовж дороги – одноповерхові хати, жодного електричного стовпа, відсутні газові труби, немає телеантен. Їжу аміші готують виключно на дровах. Перуть у річці, прасують великими прасками, які нагрівають на печі. Характерно, що дуже скромні їхні хатки і подвір’я – ідеально чисті, діти чепурні, доглянуті. 

Тарас Королюк розповів, що родини живуть переважно за принципом «комуни». Колективно для громади закуповують продукти за гуртовими цінами, шукають, де дешевший товар, і купують його із запасом. Хати своїм одновірцям громада будує методом «толоки». Сьогодні – одному, через місяць – іншому.

А за що ж живуть галицькі аміші? Працюють в основному чоловіки. І працюють сумлінно, добросовісно. Їдуть на заробітки у великі міста, часто їх можна побачити на будовах у приватників в Києві, Івано-Франківську, на Буковелі, Тернополі, Львові. Ті, хто запрошує на роботу амішів, знають, що вони не тільки нічого не вкрадуть, але й не нап’ються, бо принципово не «вживають». Вони невибагливі до їжі, слухняні.

Діти у таких родинах «не дотягують» до 11 класів. Вже десь після дев’ятого хлопці їдуть з батьками на заробітки, а дівчатка вдома допомагають матерям доглядати молодших дітей.

Єдина молитва, яку визнають «кашкетники», - «Отче наш». Кажуть, що до Бога звертаються простими, зрозумілими словами, просячи у нього сили, здоров’я, праці для рук. А ще - допомогти жити у злагоді у своїй родині та з іншими людьми…

Здалося, що там, на невеликому шматочку найбільшої ріки, що розмежовує Тернопільщину і Прикарпаття, застиг час, пройшла межа між минулим і нинішнім днем. Там, на краю цивілізації, люди не асимілювалися, зберегли свою автентичність, дивуючи інших своїм побутом, способом життя, нехитрою філософією, яка допомагає їм виживати і жити…

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора