У них говориш пошепки. Обережно ступаєш вичовганими сходами. Загостюється зір, бо вишукуєш деталі. 

Переповнює пієтет до того, як раніше люди створювали свій простір, - багато вільного місця, вишукані деталі навіть найпростішого - скажімо, вентиляції.

Ступати по старій кахлі  - це зовсім інше, ніж йти по сучасній плитці, бо, здається,  відчуваєш зв'язок із тими всіма, хто тут колись проходив.

Цей під'їзд на бульварі Шевченка розташований у сплетінні будинків - ззовні галаслива вулиця, а всередині - тиша і спокій.

Анна ЗОЛОТНЮК