У Тернопільській науковій бібліотеці письменник і журналіст Євген Положій із Сум розповів про свою нову книгу "Іловайськ" і про те, чому взявся про неї написати.

Коли відбулася Іловайська трагедія, цілісної інформації ніде не було, тому журналіст сам почав проводити розслідування. Більшість із солдат, які опинилися у котлі, були мирними звичайними людьми, які ніколи в житті ні з ким не воювали. 29 серпня для багатьох із них був перший і останній бій. Їх кинули туди без медикаментів, без належного спорядження. Вони йшли і не знали, що на них чекала російська армія. Герої книги не вигадані, вони реальні, вони вижили, вони розповідають про пережите. Вони справжні свідки, які залишилися: і Володя Мураха, і Серьога Кабан. Під час пережитого жахіття на війні у багатьох відбувається сильна трансформація свідомості, навіть галюцинації. Історія із Олексієм Павловим (батальйон Херсон) вражає, всі бачили, що під час бою йому відірвало ногу. Але раптом всі бачать, що Льоша заходить до них на двох ногах...

Під час Іловайської трагедії, - каже письменник, - насправді загинуло біля тисячі наших хлопців. Інформація замовчується. А скільки потрапило в полон? А скільки пропало безвісти? Чому не сказати чесно всю правду? На що розраховує держава, коли демобілізує солдат зі зброєю? Для порівняння. Після війни в Іраку, американці три тижні проводили реабілітацію своїх воїнів, щоб переконатись, що їм можна повернути в соціум.

Книга "Іловайськ" вийшла у рубриці "Історична правда" у видавництві "Фоліо". Чому в Іловайськ зайшли не військові, а добровольці? Чому на Донбасі загинули всі командири рот? Чому генерал Хомчак (командував сектором "Д") кудись зник на три дні, а потім з'явився, сів в гелікоптер і полетів до Краматорська?

У письменника і журналіста Євгена Положія безліч запитань стосовно подій в Іловайську, на яких ще й досі не має відповіді. А побачивши фото "Чорного тюльпана", він зрозумів, що комусь про все це треба писати. Автор готує до друку вже наступну книгу, оскільки багато зібрано матеріалу, який не помістився у першу книгу. Люди мають знати правду.

Валентина СЕМЕНЯК

Фото автора