У ході будівництва нового муру довкола храму нещодавно була зруйнована цегляна вхідна брама, вік якої становить понад сто років. Тепер на місці колишньої церковної брами височіє  типова для нинішнього часу кам’яна арка, подібну якій можна бачити біля садиб багатьох сучасних приватних будинків. Суспільний резонанс був таким великим, що це стало предметом обговорення на сесії Лановецької міської ради. Споруда не тільки мала довершені архітектурні форми, але й сприймалась ланівчанами як своєрідний символ церкви та міста і один з небагатьох, не зачеплених людською, рукою пам’яток давнини. Під нею проходило  не одне покоління жителів Лановець. Бо навіть сам храм, попри його поважний вік, декілька років тому заново оштукатурили й щедро оздобили сучасними матеріалами, тому за  шаром модерного  годі вгледіти  колишнє.  І хоч згадана брама значно молодша від  церкви, та для таких міст як Ланівці, де з історико-культурних  пам’яток  минулого поруйновано практично все, на що могли би звернути сьогодні увагу туристи, кожен  атрибут, кожна видима оку віха міської біографії мала би дбайливо й ревно оберігатись і містянами й владою. Тай самими свідомими членами  Адже тут навіть краєзнавчого музею нема. З давніх споруд залишилось хіба що порожнє нині приміщення колишнього млина початку 20 – ст. і є надія, що нові власники збережуть його  для прийдешніх поколінь.

b6cab596-8fe1-42ba-9455-8eca08138b60

Тепер на місці колишньої церковної брами височіє  типова для нинішнього часу кам’яна арка, подібну якій можна бачити біля садиб багатьох сучасних приватних будинків. Факт знесення брами Свято – Покровської церкви не був би таким  несподіваним для вболівальників за історичну спадщину, якби їх не попередні зусилля, спрямовані на збереження останньої. Викликали навіть фахівця, який провів її діагностику і дав відповідні рекомендації. Ще минулого року, коли почалось спорудження нового муру і нависла  загроза над згаданою пам’яткою, громадські активісти  поділились своїми побоюваннями з новопризначеним  головою райдержадміністрації Юліаном Сірантом, котрий до того обіймав посаду головного архітектора району. Той щоправда, на їх вимогу, виїхав на місце, і в присутності ланівчан та настоятеля храму о. Ігоря Ширинського навіть обговорював питання її реставрації. Потрібно було всього лиш зачистити, так би мовити, до голої цегли зашкарублий шар масляної фарби, якою регулярно вкривали браму й законсервувати її від атмосферних впливів. Але далі розмов справа не пішла. Жодна з гілок влади тоді своєчасно не поставила це питання на контроль. В міській раді лише днями створили комісію з питань охорони історико-культурної спадщини і взялись за обговорення згаданого вище питання з деяким запізненням :вже після того як брама Свято – Покровського храму була зруйнована. Все ж на останній сесії Лановецької міської ради майже одностайно було проголосоване рішення депутатів зобов’язати о. Ігоря Ширинського відбудувати зруйновану браму. Рішення про це передано пароху й, на пропозицію депутата Петра Стецюка,  має бути  надіслане в Тернопільську єпархію УПЦ КП та Предстоятелю церкви – патріарху Філарету. Тим більше, що споруда визнана архітектурною пам’яткою місцевого значення. Якщо ж і після цих кроків остання не буде відбудована, то вона  залишиться хіба що в пам’яті ланівчан і на численних знімках фотоаматорів. Григорій Басюк Фото Петра Стецюка, 2013 р.