Лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик під час Форуму аграрних інновацій «Нове зернятко», що відбувся на базі компанії «Агропродсервіс», дав інтерв’ю «ТЕРЕНу»

Віталій Скоцик вважає, що аграрний сектор може зупинити падіння української економіки за умови об’єднання політичних партій та галузевих організацій задля реформ в України. Це – ключова теза його інтерв’ю, яке він дав під час проведення згаданого форуму на базі компанії «Агропродсервіс».

- Пане Віталю, яка мета Вашого приїзду сюди, на такий масштабний сільськогосподарський захід?

- Основне – поспілкуватися з людьми, тому що усі вони приїхали не тільки ознайомитися із новими технологіями, а ще - зустрітися і поспілкуватися. Це – своєрідний дискусійний клуб. Говоримо про те, яким буде врожай, як його реалізувати, що робити із тією системою оподаткування, яка гряде.

- Що ви скажете про майбутній ринок землі, ваше бачення цієї проблеми?

- Наша позиція тут дуже проста: ми не можемо знімати мораторію із продажу земель сільськогосподарського призначення в країні, де не діють чіткі правила. Тобто, у нас немає завершеного земельного кодексу, немає регулюючої інстанції. От, наприклад, у Польщі є земельна агенція, в інших країнах це державний земельний банк. А у нас подібної інституції немає. Із 17 інструментів, які регулюють обіг земель сільськогосподарського призначення у світі, у нас працює тільки 2. Тобто, ми повинні спочатку доопрацювати всю законодавчо необхідну базу, зібрати найкращих науковців і практиків нашої держави і напрацювати ті елементи, які можливо, будуть унікальними для нашої країни. Багато держав проходило через свою земельну реформу. У когось є свої плюси, у когось – свої мінуси. Але головне наше завдання – не дати, щоб у нас вкрали землю, так само, як розікрали промисловість. Елементи регулювання – це експертне середовище, яке повинно напрацювати такі принципи, за якими будуть гарантії, що українська земля  належатиме виключно українській нації.

- Всі ми пам’ятаємо страйки та блокування аграріями Верховної Ради через ситуацію із ПДВ, але йде до того, що агрокомплекс України із першого січня наступного року перейде на загальну систему оподаткування. Ваша точку зору на цю проблему?

- Щодо переведення сільського господарства на загальну систему оподаткування скажу наступне. За останній рік ми вже сім разів виходили на страйки. П’ять страйків були спрямовані на відстоювання системи оподаткування, два страйки – про недопустимість зняття мораторію з продажу земель сільськогосподарського призначення. У принципі, нам вдалося об’єднати все аграрне середовище і виробити законопроект, який, в принципі, влаштовує усіх. Цей законопроект повертав систему оподаткування до початку 2015 року, пройшов читання в аграрному комітеті Верховної Ради, податковому комітеті, але до цього часу так і не був винесений на слухання. Тому, на наш погляд, є інструмент, який сьогодні обирає аграрна спільнота. Ми маємо Всеукраїнський аграрний форум і Всеукраїнський страйковий комітет, які інтенсивно працювали із новоствореним урядом для того, щоб все таки можна було законодавчі ініціативи довести до логічного завершення. На жаль, все це не виноситься на розгляд Верховної Ради. Першому віце-прем’єр міністру Кубіву було доручено створити робочу групу з підготовки цього питання ще на початку червня цього року. Але робоча група так ні разу і не засідала. А саме вона мала би напрацювати зміни до оподаткування і подати їх до Кабінету міністрів України до 1 липня. Але зрозуміло, що цього вже не відбудеться і тому, думаю, профільне міністерство невдовзі отримає ініціативу щодо відстоювання інтересів аграріїв. Тому готуємось до великого загальнонаціонального страйку у проміжку між 1 та 15 вересня, для того, щоб виявити свою незгоду із такою ситуацією. З одного боку, ми відстоюємо те, що було, але ми прекрасно розуміємо, що ці основи були закладені ще у 1998 році, тому їх потрібно змінювати, бо аграрії бачать, якою має бути система оподаткування.

- 17 липня відбудуться довибори до Верховної Ради України у кількох округах. Чи братиме в них участь Ваша політична сила?

- Аграрна парія сьогодні заявила про п’ятьох своїх кандидатів у п’яти виборчих округах. Фактично, там висування вже завершено. І будемо сповідатися, що ці люди пройдуть до Верховної Ради.

Торкаючись цієї теми, скажу, що на останніх місцевих виборах ми делегували 9 900 кандидатів у депутати. Із них тільки третина, це люди, які в тій чи іншій мірі причетні безпосередньо до аграрного виробництва. А 70 відсотків – представники різних сфер нашого життя. Йдеться про те, що в Аграрній партії далеко не ті люди, які займаються тільки суто агровиробництвом. От навіть сьогодні генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський розповідає про технології виробництва. Але ж він кожен день думає про те, чи забезпечені усім необхідним фельдшерсько-акушерські пункти, що зараз робиться у школі і як вона готується до наступного навчального року. Тобто, кому ж тоді і з ким бути вчителю, лікарю, бібліотекарю як не з тими людьми, що працюють на землі і ще, крім цього всього, підтримують все те, що є на території населених пунктів?

- Ви часто буваєте за кордоном, спілкуєтесь із представниками ділових кіл, в тому числі й з виробниками сільськогосподарської продукції. Як там сприймають Вас як представника аграріїв України?

- Передусім, скажу, що за кордоном своєрідно сприймають, коли кажеш, що очолюєш Аграрну парію. Справа у тому, що подібні процеси там пройшли 100-150 років тому. От, скажімо, Консервативній партії Великобританії цього року виповнюється 180 років. А вони теж починали тоді із вирішення проблем дрібних власників землі, які почали виробництво на основі малого та середнього бізнесу. Пізніше вони спричинили рух розвитку промисловості і до них почали приєднуватися промисловці і так з’явилася Консервативна партія. Так само - Демократична партія Сполучених Штатів Америки, чи Республіканська партія. Я  не виключаю, що наша політична сила через кілька десятиліть стане основою для можливо найбільшої демократичної політичної сили. Але вона повинна зайняти чітку центристську нішу у політичній системі нашої держави. Тому треба об’єднуватися, працювати і розуміти, що в демократичних суспільствах ніхто іншого інструменту побудови країни, як політична партія, ще не придумав.

- У Політичній раді очолюваної Вами партії несподівано для багатьох з’явилося прізвище відомого політика Романа Безсмертного. Як би Ви прокоментували цей факт?

- Він прийшов до нас як представник тих людей, що уміло займалися партійним будівництвом і зуміли зберегти своє хороше ім’я і високий рівень професійності. Тому я запросив Романа Безсмертного очолити центральний апарат партії задля того, щоб вибудувати системну, конструктивну роботу побудови партії знизу – доверху. Роман Петрович має необхідний досвід у різних партійних проектах, тому нині це його основне завдання. Звичайно, ми йому не можемо заборонити коментувати ті теми, в яких він – професіонал, адже він – дипломат, тому говорить і про Донбас, і про Мінськ, у нього дуже хороше бачення зовнішньо-політичного середовища навколо України, Ось тому все це і посприяло тому, що він нині працює разом з нами, і, скажу, що працює дуже якісно і ми дуже раді, що залучили його до нас.

- І ще про справи аграрні. Наскільки є раціональною нова стратегія Міністерства аграрної політики «Три плюс п’ять»?

- Я тут не бачу ніякої стратегії. У принципі, там не говориться про основні речі: створення робочих місць, умов для того, щоб люди переходили із сировинного обробітку у галузь із доданою додатковою вартістю на території нашої держави. Тому це все – загальні фрази, які під собою, у нашому розумінні, не мають практичної реалізації, яку б могли мати. Це, до речі, типово і для всіх міністерств сільського господарства, які були в Україні за останніх двадцять п’ять років.

- Зараз засоби масової інформації розповсюдили Ваш прогноз про відчутне підвищення вартості споживчого кошика українців. На чому ж базується таке тривожне припущення?

- Все дуже просто. Адже у минулому році всі складові аграрного виробництва суттєво подорожчали, зараз почнуть збирати врожай, і подорожчання неминуче.

- Польський уряд офіційно заявив, що готовий надати українцям п’ять мільйонів робочих місць. Як це може відобразитися на вітчизняному сільському господарстві?

- Зараз йде п’ята інтенсивна хвиля міграції з нашої держави. За різними оцінками, йдеться про 5 – 7,5 мільйонів працездатних українців, які працюють за кордоном. У той же час, нині на Тернопільщині на одну вакансію претендує 9 безробітних. Така ситуація. У Польщі своя проблема. Вони втратили багато своїх людей, які виїхали до Західної Європи, де рівень оплати праці вищий. Тому Польща намагається закрити свою проблему демографічної кризи і нестачі робочої сили. Вони прекрасно розуміють, що коли вони не зроблять це на основі споріднених культурно і за історичним походженням сусідніх країн, то з’являтьcя ті нації, які нині інтенсивно мігрують з країн Африки, Азії та Близького Сходу до Європи.

- На останок, Ваші побажання аграріям Тернопільщини.

- Користуючись нагодою, я хотів би сказати аграріям одне: нам потрібно єднатися. У демократичних суспільствах іншого інструменту будівництва свого суспільства, ніж політична партія -  немає. Як би ми погано не ставилися до самого слова «партія», але це інструмент, за рахунок якого будується держава. Тому можна мати прекрасні урожаї в полі, хороші надої на фермі, але коли хтось із чиновників одним розчерком пера змінить, скажімо, систему оподаткування, це все забирається в аграріїв. Тому треба бути у владі, хочеться нам цього чи ні. Тільки єднати і єднатися.

Орест Сарматський

Фото автора