В Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка, яка розповідає про дослідження та знахідки археологів Тернопілля

Виставку присвятили Дню пам’яток історії та культури, який щорічно відзначають 18 квітня.

Археологи облаштували в одному із музейних залів оригінальну експозицію із давніх артефактів різних історичних епох. Тут же можна побачити інформаційно-насичені стенди, що розповідають про окремі розкопки та знахідки.

- Дана виставка дуже важлива для нашої області. У цьому році в обласній програмі збереження та розвитку культурної спадщини вперше за останні роки йдеться про перспективи проведення археологічних розкопок. Для цього передбачено й певні кошти з обласного бюджету. Ми стоїмо якраз біля стенду про розкопки в селі Кордишів Шумського району. Так ось, архівні матеріали розповідають, що здавна там було багато курганів. Але ніхто про них нічого конкретного не знав. Єдина інформація була, що ці кургани колись зрівняли із землею, і, фактично, вони стали частиною поля. Багато дослідників шукали це місце, але ніяк не могли його знайти. І ось, археологи нашої обласної інспекції охорони пам’яток історії та культури виїхали до Кордишева і таки знайшли ті розорані кургани. І вже третій рік фахівці там працюють кожного сезону і щораз виявляють досить цікаві знахідки. Але в  області є чимало археологічних об’єктів, які ще не досліджені. І ось, цього року ми проводитимемо 12 свят замків на Тернопільщині. Вирішено у рамках таких акцій не обмежуватися виступами самодіяльних акторів, виставками. Плануємо під час таких свят проводити науково-практичні конференції за участю науковців, істориків, археологів, де б оприлюднювалися цікаві матеріали про ті чи інші археологічні об’єкти, - сказав начальник обласного управління культури Григорій Шергей.

Марина Ягодинська,  відомий в Україні археолог, директор Тернопільської обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури розповіла про поховання, що належать до чотирьох різних історичних епох, які були виявлені на околицях вже згадуваного села Кордишів.

- Ми тут знайшли кам’яну сокиру та уламки керамічних горщиків культури шнурової кераміки. А потім – у розкопаному давньому кургані, вік якого, щонайменше чотири тисячі років, було виявлено 14 поховань. Виявлена одна із попередніх пам’яток за реєстраційним номером Кордишів-8. Це – багатошаровий могильник. Він був створений носіями шнурової кераміки, це – рання бронза, потім туди почали хоронити носії комарівської культури. Знайшли одне трупоспалення вельбарської культури. І там же є могильник дванадцятого-тринадцятого століть, періоду давньоруської культури. Поховання були в перемішку. Одні вище, інші – нижче, - каже археолог.  

  Крім цього, розповіла Марина Ягодинська, виявлено чотири поховання комарівської культури / 15-12 століття до н.е. і дев’ять – древньоруської. Розповідаючи про археологічні розкопки біля Кордишева, Марина Ягодинська підкреслила, що вони відбувалися за участю майбутніх істориків, археологів, а нині, студентів історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка під керівництвом доцентів кафедри стародавньої та середньовічної історії Володимира Кіцака та Андрія Кліша.

   Наступного року археологічна експедиція планує продовжити розкопки біля Кордишева..

- Досліджували й двір Теребовлянського замку. Передусім, там знайдено залишки споруд так званої шнурової кераміки, а це – період ранньої бронзи, початок ІІ тисячоліття до нашої ери. Виявлено артефакти Трипільської культури, ранньозалізного часу, а також житло початку Х століття, залишки культури давньоруського часу, пізніх слов’ян і археологічні матеріли XII – XIII століть. Вивчали територію замкового двору у північній частині, де вважається, були стіни XIV століття замку Казимира.Там, де був знайдений захисник фортеці, виявили шматок стіни, побудованої у XVІ - XVІІ століттях із залишками кераміки. Бачите тут, на вітрині, залишки ядер, куль, які ми знайшли у Теребовлі. Також досить цікаве поховання сімнадцятого століття виявили біля Гусятина. Це останки жінки, яку було вбито мушкетною кулею. Також там знайдено й залишки тканини. Це – рідкісна знахідка. Антропологи стверджують, що це була міщанка, іноземка. Зрозуміло, що ця дослідницька робота продовжуватиметься й надалі, - поділилася Марина Ягодинська.

Керівник дочірнього підприємства «Подільська археологія» ДП «Науково–дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України Богдан Строцень, звертаючись до присутніх, сказав, що все те, що вони бачать,  можна назвати «архівом давньої Європи».                                             

- Саме так, бо оці черепки, прикраси, поховання – це джерела дописемної Європи. Всі ці знахідки підтверджують, що ми були тісно пов’язані з європейськими історичними процесами. Це засвідчує, що ми – велика європейська нація. От минулого року знайшли миску з поховання вельбарської культури. А залишили її вихідці із Скандинавії, які йшли через Польщу, Україну, а потім добралися до Римської імперії. А ось в Гусятині курган залишили вихідці із Румунії, які йшли на Полісся, за бурштином. Тут, на виставці також є історико-опорний архітектурний план Тернополя. На жаль, такого ставлення до своєї історії, як скажімо, у Кордишеві, у Тернополі немає. Місто забудовується «свічками» із газоблоків, бетону, скла, що псує історико-архітектурний вигляд обласного центру.

Під час виставки присутнім презентували план реконструкції домініканського собору / катедри / у Тернополі та вперше показали карту міста, датовану 1937 роком. Та про це –   «ТЕРЕН» розповість згодом.

Орест Сарматський

Фото автора