Приємний сюрприз - музичну комедію за п’єсою Олекси Коломійця «Фараони» показали актори тернополянам із нагоди Міжнародного дня театру. Публіка сприйняла цю постановку, як кажуть, «на ура».

Які ще сюрпризи чекають на театралів цього року? Про це «Терен» запитав у виконуючого обов’язки директора Тернопільського академічного драматичного театру імені Тараса Шевченка Бориса Репки.

- Режисер-постановник В’ячеслав Жила готує для тернополян ще одну легку комедію Рея Куні. Його п’єси – це справжні хіти! Особливо такі постановки любить студентство. Власне, ми якраз розраховуємо на те, що наш постійний глядач у травні-червні «переключить» свою увагу на городи-дачі, а тому «рятувати» нас буде молодь. Ми ж мусимо якось виживати, от і поставимо те, що люблять студенти. І ця вистава дасть нам змогу заробити, щоб жити далі…

- Чи плануєте цього року проводити уже традиційний фестиваль «Тернопільські театральні вечори»?

- Так, звісно. І ми вже серйозно замислилися над цим, адже 2016 рік – 10-й рік пам’яті багаторічного директора театру Михайла Форгеля…

Як швидко час летить. Я навіть собі часом думаю: як ми собі дали раду протягом тих 10-ти років? Бо ми спершу навіть не уявляли собі, що це буде – без пана Михайла. Власне, це не той театр, який був при Форгелю. Звісно ж, адже це була людина від Бога для театру. Але ж якось даємо раду. Щось у мене виходить, щось – ні… Проте я хочу зберегти цей фестиваль. Думаю, що цього року від буде саме таким - «пам’яті Михайла Форгеля».

- Але ж цим мистецький рік вашого колективу не завершиться…

- Згодом художній керівник театру Олег Мосійчук планує – «Ой, не ходи Грицю та й на вечорницю». Покажемо глядачу українську класику. Тернополянам має сподобатися ця постановка. Вона – і виховна, і розважальна, адже там буде багато музики, співу. Таким буде у нас відкриття сезону – жовтень-листопад.

У грудні традиційно – казочки і святкові ранки для дітей. А вже після Нового року – що буде, то побачимо. Наразі чітких планів на 2017 рік ще не будували…

- Зважаючи на події останніх років, чи варто ставити комедії та оперети?

- На це запитання відповідає сам глядач. Сьогодні театрали хочуть бачити щось веселе. Думаю, до цього спонукає сьогодення. Люди сидять перед телевізором, бачать і слухають переважно складну, трагічну інформацію. Відтак – хочеться «розрядитися», а тому вони приходять до нас, до театру, і дивляться комедію. Бо розрадою нині може бути тільки живе виконання, живе спілкування з глядачем. Тішить те, що ми маємо аншлаги, що люди задоволені.

Хоча ми не забуваємо про те, що театр має виховувати. Треба нам ставити і такі вистави, які виховували б глядача. Адже ми, особливо тепер, виконуємо схожу роль до тієї, яка була в Івана Хрестителя. Тобто люди приходять, бачать на сцені себе у якихось поганих рисах, а потім, вийшовши із храму театрального, можуть потрапити у храм релігійний. Такі випадки – непоодинокі. Очищаюча функція театру – вона залишиться. Цю місію ми і надалі будемо виконувати, але на даний момент, ми переконані, розважальний момент є переконливішим.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Фото автора і з відкритих джерел