Посадовець запевнив, що «ми дуже інтенсивно працюємо над відновленням авіасполучення в Україні» та додав, що це буде обов’язково зроблено.

Сайт ТСН.ua з’ясовував наскільки реально відновити авіасполучення в умовах війни.

Основний фокус на «Бориспіль»

Ростислав Шурма уточнив, що у питанні відновлення роботи українських аеропортів розглядаються варіанти Києва та Львова, але «основний фокус» спрямований на аеропорт «Бориспіль».

Посадовець не назвав конкретних термінів щодо відновлення польотів, лише заявив про наявність внутрішньої дорожньої карти та графіків.

А ще зазначив що частка роботи України у цьому питанні не більше ніж 20%. Мовляв, можливість відновлення авіасполучення залежить від рішень міжнародних партнерів, незалежних регуляторів, страхових компаній.

 

А на запитання, чи зможе Україна гарантувати фізичну безпеку польотів, Ростислав Шурма зазначив: «Наша команда й військові тісно співпрацюють із ізраїльськими колегами для вивчення їхнього досвіду. Ми абсолютно впевнені, що нам це вдасться».

Що кажуть у «Борисполі»

В Міжнародному аеропорту «Бориспіль» поки не коментують заяву посадовця з ОП. Там зазначають, що з початку війни працюють над тим, щоб аеропорт та його працівники були готові до можливого відновлення польотів, а це стане можливим, щойно дозволить безпекова ситуація.

Чому є потреба відкрити небо

На думку Кирила Новікова, авіаційного експерта, тези, які були озвучені заступником голови Офісу президента, пов’язані не лише з авіацією, а й загалом із покращенням транспортного сполучення між Україною та ЄС.

Особливо через блокування наземного вантажного транспорту на кордонах з Польщею, Румунією, через певні бюрократичні та міждержавні труднощі.

На фоні цих проблем відкриття неба стає дедалі актуальнішим, навіть попри активні бойові дії та ракетні обстріли. І у цій темі дуже важливим є питання страхових ризиків. Адже власниками пасажирської авіації та й бортів вантажної авіації, є не стільки авіакомпанії, а саме лізингодавці. І будь-який повітряний борт є застрахованим ще третьою стороною, страховою компанією, яка має певні вимоги до безпеки. І ось саме ці вимоги до безпеки Україна наразі не може повністю виконати. Бо проти нас триває агресія, і в небі також, – розповідає ТСН.ua Кирило Новіков, авіаційний експерт та голова благодійного фонду «Допомога львівському оборонному кластеру».

Як бути з літаками на прикордонні?

Експерт каже, що заява про наміри відновити авіасполучення має для нас позитивний момент. Бо так Україна показує Європі та світу, що ми контролюємо ситуацію.

Інша справа, що про це скажуть військові, та як швидко вони зможуть дати гарантії безпеки у небі. Йдеться, як про засоби ППО так і про прикордонні зони контролю неба. Тут потрібно розуміти, що Україна, згідно з міжнародними правилами, відповідає не тільки за свій повітряний простір, а й частково перекриває прикордонний. Тобто, коли летить іноземний літак або транзитом через територію України, він у будь-якому випадку потрапляє на наші радари. Навіть якщо він летить по прикордонню, то ми його бачимо і в деяких ситуаціях маємо супроводжувати.

 

І у мене велике питання: як ми будемо супроводжувати літаки, які, умовно кажучи, знаходяться в повітряному просторі Росії та Білорусії, але рухаються у бік нашого кордону, чи навіть і перетинають кордон. Таке, наприклад, траплялося раніше на заході країни, щоб облетіти грозову хмару, літак залітав на нашу територію. Це питання поки без відповіді. Наразі невідомо, як його врегулювати і, головне, як на це будуть реагувати у Повітряних силах, – пояснює Кирило Новіков.

«Бориспіль» чи «Львів»?

Ще одне запитання, на яке поки немає відповіді – який саме аеропорт виберуть для роботи у разі відновлення авіасполучення.

Звісно, що найбільш підготовленими у плані інфраструктури на заході країни – аеропорт «Львів», а в центрі – аеропорт «Бориспіль». Аеропорт в Одесі відпадає, через постійні обстріли та атаки «Шахедів». З одного боку Київ більш захищений системами ППО, але він знаходиться під постійним прицілом ворога. Це теж потрібно враховувати. Тому тут важливо – чи зважаться авіакомпанії та страховики на такі ризики, а власники бортів їх надавати для здійснення польотів в таких умовах, – зазначає Кирило Новіков.

 

Маршрут під прикриттям ППО

Експерт додає, що зараз наявних засобів протидії для здійснення безпечних польотів у нас точно недостатньо. А тим більше для контролю повітряних маршрутів.

Повітряна оборона має бути забезпечена на усьому маршруті літака – від західного кордону до аеропорту «Бориспіль». Весь цей маршрут має бути захищений на всій ділянці польоту. Тільки за таких умов, можливо відновити авіасполучення, – підсумовує Кирило Новіков.

 

Гарантій із безпеки ніхто не дасть

Інші експерти вважають, що зараз недоречно відновлювати роботу цивільної авіації, оскільки безпекова ситуація не покращилася. Як і минулого року територію України та її повітряний простір занесено до конфліктних зон з високим ступенем ризику у авіаційній безпеці.

На думку військового експерта Олега Жданова, говорити про можливе відновлення авіасполучення – не на часі. 

Хто зараз погодиться сісти у літак, який з великою вірогідністю може бути збитий російською ракетою? Або нашою ракетою, якщо буде масований удар противника і ППО буде змушена працювати по цілях. Такий літак буде у зоні ураження і навіть система «свій-чужий» його не врятує. При таких умовах ніхто не дасть 100% гарантію по безпеці. А хто погодиться страхувати літаки і життя пасажирів? Це величезний ризик, – розповідає ТСН.ua Олег Жданов.

 

«Залізний коридор» до Києва

Він додає, що в Україні не така ситуація, як у Ізраїлі. Ми відрізняємося, як за територією, так і за наявністю засобів для відбиття повітряних атак ворога.

Я розумію представників бізнесу – тих, чиї літаки зараз простоюють у аеропорту «Бориспіль». І розумію, що вони хочуть їх підняти у повітря, тому шукають різні шляхи розблокування роботи аеропортів. А як приклад наводять досвід Ізраїлю. Але як в умовах України ми можемо його застосувати? Хіба що сформувати з «Залізного куполу» повітряний коридор від аеропорту «Бориспіль» до кордону, щоб літак міг летіти під прикриттям систем ППО. Але, вибачте, само по собі – це нереально, – пояснює Олег Жданов. 

Фото з відкритих джерел