35 років тому – 24 серпня 1991 року у День проголошення Незалежності України тернопільський хор “Заграва” першим виконав гімн “Ще не вмерла Україна” перед будівлею Верховної ради. Виступали хористи у столиці й під час Помаранчевої Революції та Революції Гідності. Заспівали на Театральному майдані у Тернополі у перший день повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022-го. 

Народний аматорський хор національно-патріотичної пісні «Заграва» при Палаці культури “Березіль” імені Леся Курбаса у Тернополі діє вже 37 років.  У творчому колективі зібралися політв'язні, їхні діти, онуки та навіть правнуки, а також симпатики національної ідеї.  Про історію хору “Заграва” і його діяльність дізнавались журналісти Терену, побувавши на одній із репетицій. 

Як все починалося, пригадує одна з перших учасниць “Заграви” – концертмейстерка і староста хору Ольга Цеплик-Бабій. Вона донька політв'язнів. Народилася і три роки прожила у Сибіру, куди у 1950-му році вивезли на заслання всю її родину. 

Коли у 1989 році Галичиною прокотилася хвиля національного відродження, нестримним потоком люди йшли на віча. Піднімалася молодь із синьо-жовтими прапорами, і тоді лунала пісня. Ці пісні почали співати люди, які серцем жили і душею з піснею в концтаборах. Це з них почалося: з політв’язнів і дітей політв’язнів, — розповідає Ольга Цеплик-Бабій.

Ольга Цеплик-Бабій у складі хору “Заграва” 35 років тому виконувала гімн України під Стінами Верховної Ради. Вона практично єдина пам'ятає ці події, адже багато кого з тодішнього складу вже, на жаль, немає в живих

У ті часи першими співати повстанські пісні почали ті, хто повернувся з тюрем і таборів. Вони виконували їх для рідних, друзів та сусідів, пригадує Ольга Цеплик-Бабій. Охочих співати ставало дедалі більше, і у 1989 році в Тернополі утворився хор національно-патріотичної пісні “Заграва”. Першими в репертуарі були пісні, які колишні політв’язні зберегли та привезли із місць ув’язнення. Згодом до них додали стрілецькі, повстанські та історичні пісні, твори на слова Тараса Шевченка, Івана Франка. Традиційно свої виступи “Заграва” розпочинає з гімну УПА “Зродились ми великої години”.

Йдуть люди і з Львівської області, і з Івано-Франківської, з колядою вітають. І тернополяни. Нас питають: “А ви з якою колядою?” А ми встали, кажу, давайте співаємо “Не вір Москві”. А нам кажуть: “Боже, та ми такої пісні ще не чули”, — пригадує, як все починалося, Ольга Цеплик-Бабій.

Відтоді хор побував із концертами по всій області, у різних містах України і  за кордоном. Ольга Цеплик-Бабій згадує виступ “Заграви” у день Незалежності України у 1991 році. Вона практично єдина пам'ятає ці події, адже багато кого з тодішнього складу вже, на жаль, немає в живих. 

Коли зачитали Акт проголошення Незалежності нашої України і почали виносити прапор, до нашого хору почали кричати: “Важайте, бо вас можуть тут бити, вас можуть навіть стріляти”. І ми почали співати гімн “Ще не вмерла Україна”. Весь народ встав перед Верховною Вадою і на повні груди усі співали, — розповідає Ольга Цеплик-Бабій.

У творчому колективі хору “Заграва” зібралися політв'язні, їхні діти, онуки і навіть правнуки, а також симпатики національної ідеї

Сьогодні “Заграва” об’єднує 38 учасників. У хорі досі співають ті, хто сам пережив радянські репресії, їхні діти та онуки. Разом із піснею вони продовжують нести свою історію та пам'ять про хористів, які вже відійшли у засвіти. Нині хор “Заграва” часто виступає на національно-патріотичних святах та своєю творчістю долучається до благодійних зборів коштів на потреби ЗСУ. 

Детальніше  — в сюжеті:

Фото Терену і з архіву хору “Заграва”

Відео Михайла Урбанського